|
|
Ми знову й знову перечитуємо сторінки нашої історії, намагаючись зрозуміти, чому якраз українському козацтву випала місія творити славу нашого народу, його самобутнє національно-духовне обличчя.
І кожного разу знаходимо для себе щось нове, але таке потрібне нам – будівничим незалежної України. Особливо, коли мова йде про історичні події регіонального рівня, які все ще обділені увагою академічної науки.
Історія Кальміуської паланки, складової Війська Запорозького, і є тим життєдайним джерелом, яке й сьогодні живить наші, Українського Реєстрового Козацтва, знання, уяву й прагнення. І тут перед дослідниками відкривається, образно висловлюючись, краєзнавча цілина.
Одним із перспективних напрямків, який все ще чекає свого краєзнавця, є тема «Запорозькі зимівники на території Кальміуської паланки». Автор запрошує читача разом здійснити повчальну екскурсію в маловідомий край, осмислити тогочасні події, зробити узагальнення і висновки, які й нині не втратили своєї актуальності.
Розповідь про запорозькі зимівники все ще, на жаль, не часто зустрічається на сторінках праць про епоху Козацьких Вольностей. Як раніше, так і тепер дослідники, оминаючи господарські, економічні проблеми, продовжують надавати перевагу описові військово-політичних аспектів життя запорожців, оспівуючи його героїку.
Приємним винятком із цього хіба що можуть бути новітні публікації А.В. Бойка, О.Л. Олійника, В.О. Пірка. Із істориків старшого покоління відзначимо дослідження Н.Д.Полонської-Василенко, Д.І. Яворницького.
І все це за умови, що зимівники, зимівничо-хуторська форма господарювання в історії Запорозької Січі, відіграли помітну роль не лише в економічному, але й у соціально-політичному житті, формуючи унікальну особистість козака-хлібороба в умовах відсутності кріпацтва на території Вольностей.
(Продовження у наступному номері)