Звичайно, найбільшою цінністю тут є Шацькі озера, кожне з яких особливе і неповторне, кожне прекрасне своєю тихою поліською красою. Це група з понад 20 озер у північно-західній частині Шацького району Волинської області, у межиріччі Прип’яті та Західного Бугу, які розташовані серед лісових масивів. Всі озера по-своєму красиві і неповторні. Це широка водна гладь Світязю і Пулемецького з лінивими хвилями – довгими і пологими, як на морських просторах, вузенькі дзеркальця Климовського і Чорного Малого, сховалися у лісових нетрях Піщанські озера. Озеро Луки, з’єднане протокою з невеличким озером Перемут, приваблює туристів не лише мальовничими берегами, а й тим, що тут, у заростях очерету, щорічно селяться понад 100 білих красенів-лебедів.
Не дивно, що саме в цій лісовій гущині, на берегах казкового озера Нечимного, видатна письменниця Леся Українка створила свою безсмертну ”Лісову пісню”.
У цьому чарівному куточку, на межі України, Білорусі і Польщі, з метою охорони рідкісних природних комплексів у 1983 році було створено Шацький природний національний парк.
Шацькі озера, оточені надзвичайно мальовничими лісовими масивами, за чистоту їх вод і неперевершену красу називають “блакитними очима” Волині. Природно, що згодом озера стали не лише місцем пошуку натхнення письменників і художників, а й улюбленим місцем відпочинку.
Це ідеальне місце, де можна надійно заховатися від міського гомону і суєти. Щойно ступивши на світязьку землю, відразу забуваєш про цивілізацію, з її телевізорами, інтернетом, надуманими проблемами, непотрібними правилами великих мегаполісів.
Природний скарб Волині
Серед природних туристичних перлин Прибужжя на першому місці озеро Світязь, яке було названо одним із 7 природних чудес України. Світязь є одним з найбільших і найглибших озер природного походження в Україні. Маючи карстове походження і невичерпні живильні джерела, воно славиться напрочуд чистою, прозорою і м’якою водою. У сонячну погоду дно видно на кількаметровій глибині.
Світязь люблять порівнювати з Байкалом. Звичайно, масштаби не ті, але й тут глибини досить істотні. Коли човен перетинає шлях від затоки Бужні до пулемецького берега, тримаючись ліворуч острова, то щемить душа тривогою, відчуваючи під собою темні бездонні води Голоднецької тони. До того ж тут, як і на Байкалі, вирують справжні “морські” шторми, коли хвилі сягають півтораметрової висоти.
Посередині озерного простору “головного Шацького озера” розташовується невеличкий екзотичний острів з романтичною назвою – острів Закоханих. Старожили стверджують, що існує шлях, по якому від берега до острова можна дістатися по воді пішки.
Є у Світязю незбагненна приваблива сила. Слід увійти до його кришталевої води, як душа наповнюється світлою радістю. Майже уздовж всієї берегової смуги озера розкинулися ліси. У літній час тут можна удосталь надихатися напоєним ароматом хвої повітрям, назбирати чорниці, ожини, грибів.
Озеро є унікальним не лише за своїми розмірами, а й за своїм хімічним складом. Озерна вода справді має цілющі якості. Промиті нею рани швидко загоюються. Розповідають, що після війни тут будували санаторії для поранених танкістів і льотчиків, лікували опіки. Пояснювалося це тим, що у своєму складі вода має срібло, йод і гліцерин.
Світязьку воду можна сміливо пити, адже в озері дуже високий вміст срібла. Крім того, у Світязі значні поклади цілющої білої глини. Старожили розповідають, що колись світязьку воду цистернами вивозили до великих міст Речі Посполитої для ванн багатим польським панам.
Донині серед учених немає єдиної думки щодо походження Світязю та інших Шацьких озер. Дехто вважає, що після відступу дніпровського льодовика на Поліссі утворилося величезне водоймище. Льодовик з півночі підпирав його, не давши воді стікати вниз. Озера розглядаються вченими як релікти, тобто залишки цього гігантського водоймища, западини якого з часом поглибилися вимиванням вапняків підземними потоками. Інші ж дослідники стверджують, що озера мають виключно карстове походження. Та останні дослідження підтвердили льодовикове походження Світязю і його найближчих побратимів. А поява глибоких западин, на думку вчених, пов’язана з підняттям і опусканням окремих тектонічних блоків.
Легенди Світязю
З давніх-давен про озеро Світязь народ складав легенди і пісні. Деякі з них дійшли до нас, інші ж втрачені, й, можливо, назавжди. В одній з найцікавіших легенд мовиться про те, що колись на місці озера був замок. Його господар – князь Туган, допомагаючи сусіду відбити напад ворога, залишив цей замок разом з його жителями без захисту. Цим і скористався підступний ворог, підійшовши під самі стіни фортеці. І тоді гарна і горда дочка правителя звернулася до Неба з молитвою, щоб замок і жителі не дісталися ворогу. Не встигла вона промовити останнє слово, як навколо все захиталося і пішло під землю. На місці поселення виникло озеро, а його мешканці перетворилися на надзвичайної краси квіти, які дивно сяяли. Нападаючі рвали ті квіти і відразу гинули. Так мешканці Світязю віддали перевагу смерті перед неволею.
Місцеві легенди послужили основою для творів великого поета Адама Міцкевича “Світязь” і “Світязянка”.
На берегах озера Світязь
Кожного, хто відвідає озеро Світязь, чекає захоплюючий відпочинок, купання, пляжні розваги, катання човном, прогулянки кіньми, лісові мандрівки, збирання дарів лісу. Відпочиваючі зможуть насолодитися цілющим повітрям, наповненим запахом лугових і лісових трав, особливим сосновим ароматом, співом птахів.
А яка тут риболовля! У Шацьких озерах водиться понад 30 різновидів риби, серед якої лящ, карась, окунь, щука, сом, але справжнім делікатесом і місцевою “родзинкою” вважається вугор.
Любителі естради можуть відвідати Міжнародний пісенний фестиваль “На хвилях Світязю”, який проводиться щорічно у липні.
Відпочивати в Шацьку на озерах приємно та зручно. В будь-яку пору року тут можна знайти щось цікаве для приємного проведення часу. Тиша, спокій та широкі плеса блакитних озер, чисте повітря хвойних лісів заряджають енергією та змивають щоденні турботи. Кришталево чиста вода Світязю приваблює людей з усіх куточків України.