|
|
| У дар Музею «Кобзаря» від Черкаського обласного товариства УРК пам’ятна медаль «Тарас Шевченко» члена Національної спілки художників України, полковника УРК Віктора Крючкова |
Кобзар - так назвав український народ Тараса Григоровича Шевченка. Ім’я цього всесвітньо відомого поета є уособленням незламної сили духу та пророчого дару. Геній Великого Кобзаря світить нам крізь століття. Цілі покоління українців виховувалися на його творах. І сьогодні Шевченкова поезія продовжує надихати нас на нові звершення і перемоги, адже безсмертна спадщина Тараса Шевченка є однією з найбільших вершин людського генія.
Пам’ять про видатного поета-пророка української нації живе в серцях українців. Люди знову і знову приходять до всіх пам’ятних місць, пов’язаних із його життям і творчістю, з незмінною любов’ю звертаються до літературно-мистецької спадщини великого сина України.
По всій Україні та за її межами відбуваються численні заходи, присвячені творчості Тараса Григоровича Шевченка, але найбільше їх проходить на Черкащині, яка відіграла особливу роль у житті геніального співця українського народу, – тут він народився, зростав, тут, на кручах Дніпра, знайшов свій останній спочинок. У Шевченковому краї постійно діють численні виставки, відбуваються творчі вечори, святкові концерти, присвячені великому поету. Нещодавно Черкаський художній музей презентував роботи юних талантів з художніх шкіл обласного центру. А професійні художники назвали свою виставку “Черкаські художники – у вінок шани Великому Кобзарю” і розмістили її у трьох залах Шевченківської вітальні в Музеї “Кобзаря” Т.Г.Шевченка. У цьому історичному приміщенні 35 черкаських художників подали на суд публіки понад 100 творів. На виставці можна побачити роботи, виконані не лише олією - тут є графіка, гобелени, витинанки, розпис на склі, акварелі, скульптура.
|
|
| Квіти полковнику УРК Віктору Крючкову від шанувальників |
Чимало авторів вирішили подарувати свої роботи музею. Серед них відомий скульптор і медальєр, заступник отамана Черкаського обласного козацького товариства УРК, підполковник УРК Віктор Крючков, який спеціально до 195-річчя від дня народження Великого Кобзаря виготовив пам’ятну медаль із бронзи “Україною... 1859 р.”, що її від імені Українського Реєстрового Козацтва подарував Музею “Кобзаря”.
“Шевченкіана Віктора Крючкова заслуговує окремої уваги, - говорить отаман Черкаського обласного товариства УРК Борис Марченко, - адже тут кожна окрема робота є неповторною. Ці твори величні (плакета “Т.Г.Шевченко”), волелюбні (плакета “В неволі тяжко”), ліричні і світлі (плакета “Я серцем лину на Вкраїну”). Багатогранна постать Кобзаря розкривається залежно від часу й обставин, з посиленням трагедійності звучання у медалях “Троїцька церква”, “Остання путь”. І хоча створювалася Шевченкіана майже двадцять років, через що роботи складно об’єднати у серію чи цикл, однак усі вони пройняті духом Великого Кобзаря, духом української нації”.
Тарас Шевченко завжди був духовним батьком українського козацтва, адже ніхто з поетів не оспівав козацьку славу так натхненно, як він. Це стосується таких віршів і поем, як “Тарасова ніч”, “Іван Підкова”, “Гамалія”, “Хустина”, “Холодний яр”, “Ой, чого ти почорніло, зелене поле?”. Запорозька вольниця, мужність українських козаків приваблювали поета, і саме їх він оспівував у своїй творчості.
|
||
| У Музеї «Кобзаря» капітан УРК Борис Бойко, полковник УРК Олександр Журба, начальник управління внутрішньої політики Черкаської облдержадміністрації , полковник УРК Елеонора Левицька, отаман Черкаського обласного товариства УРК Борис Марченко, берегиня УРК Тетяна Калиновська, полковник УРК Віктор Крючков |
Вустами старого кобзаря розповідає Шевченко в поемі “Тарасова ніч” про боротьбу проти національного гніту. Відтворюючи події минулого, Шевченко називає гетьманів, які очолювали повстання народу і боролися за волю: Трясила, Наливайка, Павлюка. Героїчний похід козацтва на турецькі землі показано в поемі ”Гамалія”. Про те, що тема козацтва надихала великого Кобзаря на творчість, свідчить і поема “Іван Підкова”. Саме в цьому творі Шевченко ідеалізує минуле, висловлює тугу за тим, що “було колись добре жити на тій Україні”. Воскрешаючи історію, Кобзар ставить перед собою мету з допомогою слова і пензля надихнути народ на нову боротьбу за національне визволення.
Тарас Григорович Шевченко – велетень духу, митець могутньої творчої сили, непримиренний борець проти будь-якого гноблення людини людиною. Поезія, мистецтво слова, поєдналася в його творах з соціальною боротьбою і становить з нею суцільний органічний сплав. Боротьбою за визволення народу, за соціальну справедливість і духовне розкріпачення мас Шевченко виконав найвищу суспільну функцію поета.
Ім’я Великого Кобзаря відоме у всьому світі, у багатьох країнах йому встановлено пам’ятники, його твори перекладають майже на всі мови світу, його ім’ям в Україні названо навчальні заклади, театри, площі, вулиці, міста. Не припиняється людський потік до пам’ятників поету. До нього йдуть, щоб поділитися найсокровеннішим, щоб вклонитися, віддати глибоку шану.