„Моя нація” – ці горді слова неодноразово промовляв в Україні Віктор Ющенко під час президентських перегонів. Різні політичні сили нашого суспільства по-різному трактували їх, від патріотичного захоплення до звинувачень Віктора Андрійовича у пропаганді нацизму.
Це пояснюється тим, що поняття нації, поняття укра-їнського народу, національної ідеї та націоналізму залишаються для більшості людей не до кінця зрозумілими.
Треба сказати, що термін українська нація був введений статтею 11 Конституції України: „Держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України”.
Моя нація, тобто українська нація, – це спільнота людей, яка має низку зовнішніх, тільки їй притаманних ознак, таких як мова, однакові культурні, релігійні, наукові та інші традиції.
Основною ознакою, що характеризує націю, є мова нації. Нема мови – немає нації. Історія знає багато прикладів, коли втрата мови вела до загибелі всього народу. І всі намагання поневолити українську націю, ліквідувати її розпочиналися з заборони української мови. Не раз складалися ситуації, коли внаслідок спланованих і постійно здійснюваних протягом віків заходів здавалося, що вона ось-ось зникне, перестане існувати, що в неї немає майбуття.
Однак знаходилися пат-ріотичні сили, які вперто користувалися мовою, намагалися послабити великий прес заборон, – і мова оживала, розвивалося письменство, набирало сили українство.
Політолог В.Яворський зазначає, що стрижнем нації є її дух, котрий виявляється як неусвідомлена воля мільйонів українців рухатися за власними орієнтирами, як непереборне бажання свободи, як неможливість іти чужими стежками та жити за чужими мірками.
Нація виявляє себе через національну ідею. Треба зазначити, що національна ідея особливо гостро виявляється серед тих націй, які тривалий час перебували під гнобленням чужинців. Однією з умов становлення і розвитку національної їдеї є знання власної історії, правди про взаємовідносини з сусід-німи народами, правди про діяльність політичної, державної, економічної та культурно-духовної еліти.
Національна ідея українців – це їхнє прагнення до виходу на світовий рівень у політичній, економічній та культурній сферах. Українці мають остаточно утвердити українську державу, зробити суспільство внутрішньо монолітним, щоб населення України було політично згуртованим і ототожнювало себе саме з нею, а не з якоюсь іншою державою, наприклад, Росією.
Тому захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього українського народу.
Українцям, як нікому іншому, довелося пройти крізь нечувані поневіряння, аби домогтися історичної справедливості. Друга за територією, п’ята за кількістю населення європейська держава тривалий час змушена була існувати в умовах принизливого напівколоніального режиму, роздерта між сусідніми країнами. Її землі у різні часи входили до складу Туреччини, Польщі, Росії, Австрії, Румунії, Угорщини. Це зумовило певні особливості українського народу, який проживає в різних регіонах України.
Український народ – це історична спільнота людей, котра проживає та володіє територією, на якій ними організована держава Україна і де вони об’єднані спільним громадянством; спільнота, яка складається з української нації, що реалізувала своє право на самовизначення і створення національної держави, та з інших національних етносів, які проживають у межах України і є її громадянами.
Говорячи про український націоналізм, треба визначити його передусім як політичну ідеологію і як політичний рух.
Український націоналізм – це світогляд, центральним елементом якого є визнання незаперечності, природності права на існування та легітимність української нації. Велику роль у цьому відіграло українське козацтво, починаючи із заснування Запорозької Січі.
Від козацтва починаються витоки української нації, оскільки саме з ним пов’язані пробудження національної самосвідомості, формування національних інтересів і національних цілей – усіх необхідних для нації компонентів.
Козацтво дало українській нації духовну силу такої величезної наснаги, що її не змогло подолати перебування України під владою інших держав упродовж майже 350 років. Духовний батько українського козацтва – безсмертний Тарас Шевченко, який своїм „Заповітом“ створив національну доктрину „Бог і Україна“.
Роль козацтва у створенні національної ідеї настільки велика, що його у зарубіжних документах XVI – XVIII століть називали “нацією козаків” або “українською козацькою нацією”, а Україну – “країною козаків”.
Метою діяльності сучасного Українського Реєстрового Козацтва є сприяння розбудові України як суверенної, самостійної та незалежної, демократичної та правової держави, з козацькою моделлю демократії, що гармонійно поєднує віль-ності й свободи людини з дисципліною й порядком у державі.
Сьогодні ті, що ведуть розмови про розрив України на шматки, забули або не знають про трагедію Батурина, коли російські війська вирізали понад 6 тисяч українців - мешканців гетьманської столиці.
І сьогодні 11-метровий Хрест, встановлений Віктором Ющенком у Батурині, повинен нагадувати всім, що така трагедія більше ніколи не повинна повторитися в історії української та російської націй, бо сьогодні в Україні ми є – український народ.