Для представлення Українського Реєстрового Козацтва в програмі, мета якої визначена як міжнародна співпраця та розвиток демократії, запросили мене.
|
|
| Відомий громадський і політичний діяч, депутат Сейму Аркадій Ребицький і аспірантка Державного університету інформатики і штучного інтелекту, берегиня УРК Марина Чорна |
У ході програми учасники проекту мали можливість познайомитися та особисто поспілкуватися з депутатом Сейму Аркадієм Ребицьким, журналістами провідних польських видань, культурними діячами.
Аркадій Ребицький - визначна особистість у польському політикумі, активний громадський діяч, та чи не найбільш відомий як автор «21 статті», в яких задекларовано вимоги усіх поляків, що виступали за незалежність Польщі від СРСР, документа, що став переломним в історії Польщі. Пан Ребицький розповів про перспективи все більш тісних відносин між Польщею та Україною і цікавився діяльністю громадських організацій у нашій державі, їх роллю в розвитку громадянського суспільства. Особисто я мала змогу продовжити розмову з Аркадієм Ребицьким у прямому ефірі Національного польського телебачення.
Учасники проекту також мали зустріч в редакції найбільшого та найвпливовішого польського часопису «Газета Виборча», познайомилися з діяльністю кількох культурних центрів, відвідали Інститут Народної пам’яті та Музей Солідарності у Гданську, побували на концертах сучасної польської музики, що проходили в костелі св. Івана.
Не лише з експозиціями музеїв, але й з історією міст Гданська та Сопота, що на березі Балтійського моря, культурних та курортних центрів Польщі, познайомила нас пані Тамара Вашевич. Крім того, ми мали зустріч у міській раді Гдині, в науково-технічному парку міста, що сприяє молодим науковцям та винахідникам розпочати власну справу, зустрілися з активною молоддю Польщі, що належить до громадської організації «Молоді демократи», та провели багато інших зустрічей. Програма виявилась надзвичайно насиченою та цікавою, і, я більш ніж впевнена, надзвичайно плідною для усіх учасників проекту. Особисто я познайомилася з багатьма цікавими людьми з різних країн, здобула новий досвід, а також мала можливість представити свою країну.
Громадські організації – за демократію
У Польщі величезна кількість різноманітних громадських організацій, які сприяють становленню та розвитку демократії в країні, її інтеграції у європейську спільноту. Активістами цих громадських організацій, що діють як у столиці, так і в усіх містах країни, є учнівська та студентська молодь. Активісти працюють у багатьох напрямках, зокрема, проводять просвітницьку, культурологічну, соціальну роботу.
Польські громадські організації постійно виступають у засобах масової інформації, рекламуючи себе та звітуючи про діяльність перед громадськістю та спонсорами. За польськими законами, кожне підприємство чи фірма мають право 1% від податків перераховувати не в бюджет, а тій громадській організації, якій довіряють.
До бібліотеки без читацького квитка
Бібліотечний фонд університетів чи великих міст вражає своїм багатством. Адже 16 найбільших бібліотек щорічно отримують усі книги, які виходять друком у країні, і чимало з того, що друкується за кордоном. Для відвідування бібліотеки не потрібен читацький квиток, сюди може прийти будь-хто, вільно вибирати книги на полицях, безкоштовно користуватися Інтернетом.
Працюють тут не лише бібліотекарі, а й фахівці з різних галузей – філософи, релігієзнавці, мистецтвознавці тощо - з метою допомогти відвідувачу знайти усю літературу з того питання, яке його цікавить.
Екологічне вихованняз дитинства
Обов’язок кожного поляка – старанно берегти природу. Цього навчають з дитячого садочка, тож рівень екологічної культури у країні дуже високий. Серед ознак цього – стада косуль на полях фермерів, які без найменшого страху приходять до житла чи підходять до людей, чистота у містах і на дорогах, бережне ставлення до кожної рослини. У центрі Варшави можна побачити старезний дуб – пам’ятку природи, у якої живою залишилася одна гілка. Незважаючи на те, дуб охороняється законом, про що повідомляє табличка, встановлена поряд з деревом, яке прикрашає герб Польщі.
Не стерти історичну пам’ять
Хто не знає свого минулого, той не має майбутнього. Розуміння цього стало основою створення Інституту й Музею національної пам’яті, численних музеїв, що розповідають про різні періоди польської історії, зокрема і радянський.
У Польщі оприлюднено імена тих, хто працював на радянську службу безпеки, мав відношення до репресій. Їх імена вивішені на загальний огляд у кожній мерії.
Тут люблять і шанують Україну
У Польщі в останні роки, зокрема після Помаранчевої революції, значно виріс інтерес до України та українців. У країні, де існує чимала українська діаспора, проводяться українські етнофестивалі, такі як фестиваль вишивки, мальованої скрині, виходять україномовні видання. Поляки, зокрема молодь, активно вивчають українську мову.
У вищих навчальних закладах країни вчиться багато українців. Останнім часом сюди на навчання почали запрошувати навіть старшокласників наших шкіл.