Серед відзначених двоє науковців із Канади: директор Канадського інституту українських студій (КІУС) д-р Зенон Когут, голова Батуринського проекту з канадської сторони, та науковий співробітник КІУСу д-р Володимир Мезенцев, виконавчий директор проекту і співкерівник розкопок у Батурині, — обоє нагороджені орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.
|
|
| Проф. Зенон Когут та д-р Володимир Мезенцев. Торонто, 2008 |
Д-р Когут відомий як дослідник історії гетьманської України, українсько-російських стосунків та питань ідентичности в історичному контексті. Причетний до становлення Українського наукового інституту Гарвардського університету, він згодом викладав у Пенсильванському, Мічиґанському державному та Альбертському університетах, перед тим як очолити КІУС у 1994 р. Д-р Мезенцев - знаний дослідник історії, археології та архітектури Київської Русі та козацько-гетьманської держави. Здобувши освіту в Україні та закінчивши постдокторські студії в Українському науковому інституті Гарвардського університету, д-р Мезенцев викладав слов’янську цивілізацію у славістичному відділі Торонтського університету. Державні відзнаки України — це велика честь для істориків, чия участь у проекті великою мірою зумовила його стабільне виконання й визначила головні напрямки діяльності. Протягом дев’яти років вони разом з колегами з Чернігівського університету успішно проводять археологічні, історичні й архітектурні дослідження гетьманської столиці та оприлюднюють їх результати в публікаціях, лекціях та інтерв’ю у пресі, на радіо й телебаченні в Україні й на Заході.
Під час повстання гетьмана Івана Мазепи (1687–1709) проти контролю Росії над Лівобережною Україною у 1708 р. царська армія спалила Батурин дотла і вибила його козацьку залогу та цивільне населення (до 14 000 осіб), щоб масовим терором придушити повстання і залякати прибічників Мазепи. Гетьман Кирило Розумовський (1750–64) відродив місто, але після його смерті у 1803 р. воно занепало. Та спогади про героїчну оборону й трагічну загибель столиці Гетьманщини назавжди лишились в історичній пам’яті народу. Місто стало символом мужньої збройної боротьби за самостійну Українську державу. До її відновлення у 1991 році дослідження і тим більш популяризація старожитностей Мазепиної столиці були, за імперськими канонами, політичним табу.
|
|
| Гетьманський палац у цитаделі (1670-і рр.). Реконструкція 2008 р. Світлина Батуринського національного заповідника |
У 1995 р. археологічна експедиція Чернігівського університету вперше почала розкопки у Батурині. З 2001 року канадські та українські археологи й історики спільно розширили археологічні студії, насамперед завдяки спонсорству КІУСу в рамках Програми дослідження Східної України імені Михайла та Дарії Ковальських (керівник д-р Когут). Батуринський проект також підтримували Центр досліджень історії України ім. Петра Яцика (директор д-р Франк Сисин) і Меморіальний фонд ім. Марусі Онищук та Іванка Харука при КІУСі, заснований Петром Малофієм (Едмонтон). З 2001 р. спонсорами проекту стали Наукове товариство імені Шевченка у США (фонди ім. Юрія Кузева та Антона Савицького) та Понтифікальний інститут середньовічних студій Торонтського університету. Фонд кафедр українознавства при Гарвардському університеті (директор д-р Роман Процик) у США, фундація «Прометей» (голова мгр Марія Шкамбара), кредитова спілка «Будучність» (п. Христина Бідяк) у Торонто та фонд «Поміч Україні» (голова Богдан Баб’як) у Монреалі допомагають дослідженням Батурина та виданню праць з цієї теми щорічними дотаціями. Після Помаранчевої революції, особливо в 2005 р. та 2008 р., Українська держава за ініціативи Президента Ющенка надавала субсидії Батуринській канадсько-українській археологічній експедиції, що дозволило значно збільшити обсяг розкопок. Масштабні археологічні дослідження, публікація їх здобутків членами експедиції та реставрація архітектурних пам’яток міста ХVІІ–ХІX ст. були важливими заходами у підготовці до відзначення на державному рівні 300-річчя зруйнування гетьманської столиці у 2008 р.
Аналіз писемних джерел та матеріалів розкопок Батурина дозволила археологам прояснити його історію і підготувати реконструктивні плани й малюнки виглядів міста за княжої та козацької доби. Це дало змогу відбудувати численні архітектурні споруди і після трьох століть занепаду й забуття воскресити з руїн величний образ колишньої столиці. Всі ці знахідки засвідчили заможність і культуру побуту козацької старшини, поширення писемності та європейських впливів, а також високий розвиток ремесла й народного мистецтва та широкі міжнародні комерційні й культурні зв’язки Батурина. Результати багаторічних археологічних, історичних та архітектурних досліджень опубліковані у книзі „Батуринська старовина: збірник наукових праць, присвячений 300-літтю Батуринської трагедії”. Д-р Мезенцев є продюсером і співавтором скриптів (українською й англійською мовами) трьох документальних фільмів про старожитності Батурина козацької доби та його розкопки. Вони кілька разів демонструвались у телепрограмах України, Канади і США у 2001-2007 рр.
На жаль, через світову фінансову кризу Українська держава не виділила бюджетних коштів на проведення розкопок та досліджень Батурина цього року. Тих доброчинців, які бажають допомогти подальшим археологічним, історичним та архітектурно-мистецьким студіям Мазепиної столиці, відтворенню вигляду її спалених церков і гетьманських палаців та оприлюдненню цих матеріалів, ласкаво просимо звернутися до д-ра Зенона Когута за адресою: Canadian Institute of Ukrainian Studies, 430 Pembina Hall, University of Alberta, Edmonton, AB, Canada T6G 2H8. За додатковою інформацією про Батуринський археологічний проект звертайтесь до д-ра Володимира Мезенцева (тел.:416/766-1408, v.mezentsev@utoronto.ca).