|
|
| В іконі розпустилася суха гілочка лілії |
Село Кулевча Саратського району, що на Одещині, схоже на більшість подібних населених пунктів півдня України, але воно незвичайне своїм храмом, збудованим ще 140 років тому болгарами. Тут, у сільській Свято-Миколаївській церкві, останнім часом почали творитися дива. Унікальна ікона Казанської Божої Матері щороку обплітається ліліями, які починають квітнути в кіоті ікони на Трійцю. Мироточать тут розп’яття перед олтарем та ікона Божої Матері. Ще на одній іконі проступає кров. Під час реставрації одного з образів з’ясувалося, що контури святих з фотографічною точністю відбилися на склі. Чимало загадок тут і для вчених, і для вірян. Щоправда, дослідники відповіді поки знайти не можуть, а прочани кажуть: диво - воно і є диво. І справді диво, як це без води, ґрунту та повітря сухі стебла лілій пускають паростки і пуп’янки? У храмі розповідають: ікона Божої Матері повністю розквітає на Трійцю. Ці дива притягують до маленького села Кулевча прочан з усього світу. Люди, зневірившись, приїжджають сюди з найтяжчими хворобами.
Протоієрей Свято-Миколаївської церкви отець Павло Нога розповів, що дива в Кулевчі почалися кілька років тому. І перше диво проявило себе десь років 5 тому на настінній іконі Віри, Надії, Любові та їх матері Софії. Якось під вечір настоятель храму у промінні надвечірнього сонця помітив, що по іконі наче стікали краплі. Це було миро. Отець Павло і присутні на той час миряни брали це миро і зволожували ним свого лоба.
Хоча такого дива з цією настінною іконою більше не повторювалося, миро можна було побачити на інших образах.
З часом замироточив і голгофський хрест. Спочатку, розповів батюшка, на грудях Спасителя були крапочки, немов піт. А півтора року тому по тілу Ісуса потекли струмочки мира.
Також замироточила й Касперівська ікона Богородиці. Прочанам, які відвідують храм, панотець Павло роздає клаптики ватки з миром. І ось з одним із них відбулося справжнє диво, з ватки проросли красиві маленькі квіточки бавовника.
Є в Свято-Миколаївській церкві ікона, яка прославилася ще в IX столітті, за часів імператора-іконоборця Феофіла. Це Іверська ікона Богородиці. За переказом, коли воїн вдарив її мечем, на зображенні правої ланіти, тобто щоки, Пречистої з’явилася кров...
Саме на цьому ж місці тепер кровоточить Іверська ікона Богородиці. Що цікаво, відбулося це диво не в церкві, а в хаті мешканки села Кулевча Наталії Бойчевої. Ось що вона розповіла автору відеофільму про дива, ведучій телеканалу «Глас» Діані Шумейко:
— Мы делали ремонт и заметили, что у нас икона чуть-чуть попортилась вроде бы, — это мы так думали. Потом мы следили за ней и увидели, что она еще больше начала темнеть. Были похороны у нас — бабушка умерла. И отец Павел пришел к нам. Мы показали ему икону, и он сказал: «Надо рассмотреть ближе. И если она кровоточит, значит дома держать не будем. Надо ее в церковь». Это бабушкина икона, и, когда она умерла, мы принесли ее сюда. Муж был тогда еще живой и подарил икону батюшке, сказав: «Мы дарим икону за здравие нашего внука».
Пояснити цей феномен, так само як і мироточіння, фахівці не можуть. У висновках судово-медичної експертизи, які нам показав батюшка, зазначено:
«Присланный на исследование объект представляет собой органическое маслянистоподобное вещество... происхождение которого установить не представляется возможным».
Також були зроблені спектрограми (графічні зображення) речовин з Іверської та Касперівської ікон — і... ще одне чудо: спектрограми збіглися, тобто миро та кров мають однаковий склад. І жоден експерт не знайшов якихось підстав, щоб звинуватити настоятеля церкви в омані. Вони зазначили: «Це ДИВО».
На думку батюшки, мироточіння та кровоточіння ікон — знак для всіх мешканців землі, й особливо для тих, у кого ікони «плачуть» вдома.
Ще над одним дивом вже протягом кількох років сушать голову фахівці ботанічного саду ОНУ імені Мечникова. Це чудо відбувається з Казанською іконою Божої Матері, яка дуже добре відома на Україні.
Її ми побачили прикрашеною ліліями, що засохли. Подивившись уважно, ми побачили на них нові пагони. Як розповідають очевидці, лілії в іконі ростуть цілий рік, а на Великдень розквітають. Тоді панотець Павло виймає їх і роздає квіти парафіянам. А їх місце займають нові рослини, що були зірвані з прилеглої до церкви території. І вже в іконі вони продовжують жити.
Як розповів нам настоятель Свято-Миколаївської церкви с. Кулевча Павло Нога, традицію приносити в храм лілії він перейняв у мешканців грецького острова Кефалонія, подивившись фільм «Чудеса православия ХХ века». Кафелонійці кладуть квіти в ікону Богоматері на Благовіщення. Ці квіти згодом засихають, а на Успіння вони розквітають.Він вирішив для зміцнення віри парафіян повторити диво у себе. Лілії, які люди принесли до храму, освятили та заклали в ікони на Пасху. Перед Трійцею сухі квіти знову розпустилися. Чи не диво це? Адже лілія, після того як півроку пролежала без води і ґрунту, зацвісти не може. Це не що інше, як Боже знамення. І диво не в тому, що рослина оживає, а в тому, що це зазвичай відбувається напередодні таких великих свят. Лілії, що ростуть в іконі цілий рік та розквітають на Трійцю у Свято-Миколаївському храмі, немов нагадують, що для Бога немає нічого неможливого і що душа, як і квітка, може розквітнути.