Всеукраїнська громадська організація
"Українське Реєстрове Козацтво"

Нещодавно інформаційні агенції ознайомили громадськість із позицією Української православної церкви Московського патріархату щодо анафеми українському гетьманові Івану Мазепі, проголошеної 300 років тому. В УПЦ МП вважають, що та анафема не має під собою церковних підстав, а політичні мотиви не мають впливати на позицію церкви. Керівник відділу зовнішніх церковних зв’язків УПЦ архімандрит Кирило (Говорун) на прес-конференції пояснив, що, проклинаючи Мазепу після Полтавської битви, його звинуватили не в зраді царя, а ніби в переданні католикам і лютеранам православних храмів на теренах України. Але підтвердження цим «фактам» досі не знайдено. Синод РПЦ організував спеціальну комісію, яка має ретельно дослідити проблему анафеми Мазепі. На сьогодні достеменно відомо одне: в церковній діяльності гетьмана не знайдено нічого, за що його можна було б засудити. Архімандрит Кирило нагадав, що Іван Степанович побудував в Україні багато храмів, у той час як за Петра I на російських землях храми зачиняли, а в монастирів відбирали землі. Утім, на думку архімандрита, нинішнє питання про чудернацьку анафему (яка не стосується релігії) залежить від політичної ситуації.

Тим часом керівництво Московської патріархії вкотре «присадило» свою невгамовну «окраїну». У синодальній богословській комісії Російської православної церкви повідомили про незгоду з висловлюваннями київського архімандрита Кирила, передає ВВС. Там навіть не припускають можливості зняття анафеми з гетьмана. А в різних куточках України, віддалених від Києва як відстанню, так і «духовним наповненням», батюшки «у ході святкування ювілею історичної Полтавської битви» організовують молебні за Кочубея й Іскру, переконуючи заблудлу свою паству, що убив їх зовсім не Петро, а Мазепа…

Зняття анафеми з Мазепи скоріше є спробою налагодити стосунки, аніж розірвати, вважає доктор соціологічних наук Національної академії державного управління при Президентові України Едуард Афонін.

Порушення питання про зняття анафеми з Мазепи професор не пов’язує з прагненням УПЦ вийти з-під контролю Москви. «Це різні речі. Мазепа – це історична постать, ставлення до якої сьогодні носить політичне забарвлення. А відносини Української церкви з Московським патріархатом – це зовсім інше», - підкреслює він.

Афонін зазначає, що Київський патріархат свого часу проголосив незалежність від Московської патріархії, і в той час, як всі релігійні кола намагаються вирішити це питання канонічно, правовим способом, Український Київський патріархат намагається дещо радикалізувати ситуацію і процес пришвидшити. Він звертає увагу на ще одну обставину. «З трансформаційними процесами йде розвиток і релігійної інституції. Не тільки православна гілка релігії розвивається, з’являються новітні релігії - розгалужується релігійна інституція. Як демократизується цивільне життя, так, умовно кажучи, демократизується і релігія. А церква – інституційне оформлення релігійних відносин», - зазначає він.

За таких обставин, на погляд професора, було б більш правильним розглядати питання щодо зняття анафеми з Мазепи як жест доброї волі, як схильність церковних керманичів до налагодження ситуації. Також Афонін нагадує, що, коли Патріарх Кирило приходив до релігійного престолу, давалася інформація, ніби ця людина має великий досвід налагодження дипломатичних стосунків, вирішення дипломатичними шляхами багатьох проблем релігійного життя. «Отже, і в даному разі, це можна розглядати як спробу налагодити стосунки, розв’язати конфлікти в релігійному житті», - зауважує він.