«Мазепа переміг! Українська держава є!»
Саме таким гаслом та зображенням Івана Мазепи на бігбордах зустрічала Полтава своїх гостей. Звичайно, не всі, хто завітав до Полтави на ці дні, та й не всі із полтавчан і місцевих можновладців поділяють це гасло. Місцеві журналісти розповіли нам, що бігборди на вулицях Полтави з’явилися за кілька днів до події. Реакція полтавської влади була миттєвою – відбулося позачергове засідання міськвиконкому, на якому керівникам рекламних агентств заборонили розміщувати подібну рекламу. Мовляв, щоб усі гості почувалися комфортно. Цей закид влади національно свідомі громадяни міста знівелювали жартом, що таким чином можна заборонити і 10-гривневі купюри, на яких також зображений Мазепа.
Працівник Музею «Поле Полтавської битви» берегиня УРК Лідія Гавриленко знайомить делегацію УРК з експонатами |
Полтавський міський голова Андрій Матковський звернувся до всіх полтавців, зокрема, до керівників та членів політичних партій, громадських об’єднань - не піддаватися на провокації та «не допустити розбрату і протистояння». Згідно зі зверненням, Полтавська битва змінила політичну мапу Європи, долю багатьох країн і народів, та історики і політики не в усьому сходяться щодо її оцінок. «Історію не можна використовувати для розпалювання розбрату і протистояння, історія повинна бути закликом до взаєморозуміння і примирення».
На місце проведення основних урочистостей делегація реєстровців приїхала у числі перших, бо мала важливу місію від Голови ВГО «Українське Реєстрове Козацтво» Анатолія Шевченка – вручити Державному історико-культурному заповіднику «Поле Полтавської битви» з нагоди його вікового ювілею комп’ютер. Цю почесну місію у залі «Козацька слава» Музею-заповідника виконали радник Гетьмана УРК, генерал-лейтенант УРК Василь Яремин, головний редактор газети «Україна козацька» генерал-майор УРК Світлана Чорна. Приймаючи дарунок від реєстровців, директор Державного історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви» Наталія Білан та її заступник Людмила Шендрик висловили щиру вдячність перш за все Голові УРК Анатолію Шевченку і колективу газети, яка неодноразово висвітлювала діяльність музею на своїх шпальтах, всьому реєстровому козацтву. Ці слова вдячності вона висловила особисто заступнику Гетьмана УРК, голові Адміністрації гетьмана УРК у Східному регіоні Миколі Мазепі та отаману Чутівської районної організації УРК Володимиру Панченку, які також взяли участь у відзначенні ювілейної дати в історії українського, російського та шведського народів.
Урочисте відкриття Ротонди пам’яті на полі Полтавської битви |
Хто виграв, хто програв на полі Полтавської битви?
Тут, у залі «Козацька держава від Богдана Хмельницького до Великої Північної війни (1648-1700 роки)», по-особливому хвилююче лунала розповідь найдосвідченішого музейного працівника Лідії Гавриленко про події трьохсотлітньої минувшини. Вона і Людмила Шендрик, аналізуючи ті давні події, підкреслили: «Хто виграв, хто програв на полі Полтавської битви у 1709 році - про це ще, мабуть, довго сперечатимуться політики. Але історики давно сказали своє вагоме слово: та битва стала переломною не тільки у Північній війні, по суті, вона перекроїла Європу. Полтава ж відтоді стала помітною точкою на карті історії». А Людмила Шендрик висловила думку, що поле Полтавської битви стало доленосним для європейської історії. За її словами, «на події Полтавської битви ми повинні дивитися своїми українськими очима і робити висновки із тих подій. На превеликий жаль, наше суспільство не зробило ніяких висновків з історії. Полтавську баталію програли через те, що «самі себе звоювали» - знамениті слова Мазепи. На превеликий жаль, у ті червневі дні 1709 року українці знаходилися в обох таборах супротивників – одні з Карлом ХІІ, інші з Петром І. Такі ж проблеми існують і в сьогоднішньому українському суспільстві».
На моє запитання, чи стане цей заклад Музеєм козацької слави, Людмила Шендрик відповіла:
Делегація Українського Реєстрового Козацтва біля Ротонди пам’яті |
«Ще 1994 року в музеї була створена експозиція, яка дістала назву «Козацька держава». Внесені значні корективи до існуючої експозиції. Сьогодні ми говоримо про те, що Музей Полтавської битви не тільки розповідає про Полтавську баталію і Північну війну, але знайомить з подіями України XVII-XVIII століть у контексті європейської історії. Експонати говорять про створення української держави за часів Богдана Хмельницького, налагодження українсько-шведського союзу в часи Богдана Хмельницького, Виговського, а потім і гетьмана України Івана Мазепи. Власне, Мазепа пішов слідами свого попередника Богдана Хмельницького, адже тоді в Чигирині формувався українсько-шведський союз. На сьогодні експозиція нова, і вона представляє всі три сторони. Музей сьогодні виходить із позицій історичної правди, з тих достовірних джерел, українських, шведських, російських, турецьких, для того, щоб показати події Великої Північної війни і місце українського козацтва у ній. Незважаючи на те, що козацтво програло, цей виступ показав Петрові I, що Україна має сили і здатна боротися за незалежність. Мабуть, Михайло Грушевський поспішив назвати Полтавську битву катастрофою, тому що Петро все-таки побоявся ліквідувати відразу гетьманство й реорганізувати козацьке військо. Цей процес розтягнувся до 1764 року, коли інститут гетьманства буде ліквідований Катериною ІІ. Але ми говоримо не про святкування - ми відзначаємо цю подію, вшановуємо пам’ять полеглих, згадуємо героїв - і Івана Мазепу, і Костя Гордієнка, і Пилипа Орлика, й інших козаків».
Час лікує рани...
Поле Полтавської битви зібрало чимало люду з усіх куточків країни і зарубіжжя. У церемонії покладання квітів до пам’ятників і в урочистому освяченні та відкритті арки примирення - Ротонди пам’яті про загиблих - взяли участь представницькі делегації України, Росії, Швеції і Фінляндії. На полі Полтавської битви пролунали гімни цих держав.
На трьох стінах, що підтримують купол Ротонди пам’яті, викарбувані слова «Час лікує рани» трьома мовами – українською, шведською, російською. Ротонда створена у вигляді арки з масивним 450-кілограмовим дзвоном угорі, який лунав, ушановуючи пам’ять полеглих 300 років тому під Полтавою. Серед гостей, які взяли участь у відкритті арки, - заступник Голови Секретаріату Президента України Марина Ставнійчук, посол Швеції в Україні Стефан Гуллгрен, керівник апарату Президента РФ Сергій Наришкін, радник Президента РФ Віктор Черномирдін. Серед представників полтавської влади - голова ОДА Валерій Асадчев, голова Полтавської обласної ради Олександр Удовіченко та мер Полтави Андрій Матковський. Урочистим і хвилюючим назвав спогад про предків, які спочили в полтавській землі три століття тому, керівник адміністрації Президента Російської Федерації Сергій Наришкін. Дорога це була ціна для наших народів за бій під Полтавою, але Полтавська перемога стала прологом нової історії і нової європейської політики. Водночас він зазначив, що Ротонда стане пам’ятником усім загиблим воїнам.
Дружню розмову із заступником Голови Секретаріату Президента України Мариною Ставнійчук на Полі Полтавської битви ведуть Світлана Чорна і Василь Яремин |
«Полтавська битва належить до тих подій, значення яких трактується по-різному в залежності від країни, це треба розуміти, приймати і поважати, - зазначив Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Швеція в Україні Стефан Гуллгрен. - Для Швеції Полтавська битва поклала початок змін, що зробили Швецію такою, якою вона є тепер. Швеція живе у мирі з собою, зі своїм минулим і зі своїми сусідами. Вороги в минулому сьогодні – не вороги. На цій стабільній основі ми можемо побудувати світле майбутнє разом».
Заступник Голови Секретаріату Президента України Марина Ставнійчук, зокрема, сказала: «Українська держава вшановує пам’ять українців, росіян, шведів. Підсумком цієї битви стала поразка національно-визвольного повстання на чолі з Мазепою, але водночас це перемога українського духу в боротьбі за свою свободу. Сьогодні ж усі країни мають спрямовувати зусилля на мирну співпрацю». Як приклад такої співпраці Марина Ставнійчук назвала вшанування пам’яті полеглих у Полтавській битві.
Скорботна хода від Свято-Самсонівської церкви до Ротонди пам’яті |
Усі виступаючі висловлювали ідею загального примирення та взаємоповаги, але були й прикрі інциденти. Ще до відкриття Ротонди радикально налаштований чоловік здійснив спробу підпалити опудало Івана Мазепи неподалік Свято-Самсонівської церкви. Сталася шарпанина між двома проросійськими організаціями «Православний вибір» і «Собор російського народу». Працівники правоохоронних органів своєчасно заблокували й унеможливили провокацію. Насторожує і те, що російська делегація не поклала квіти і не вшанувала пам’ять загиблих на полі Полтавської битви козаків. Проте їх гідно вшанували українська та шведська делегації та понад тисячу людей у панахиді біля пам’ятника загиблим козакам та у скорботній хресній ході центральними вулицями Полтави. Присутні помолилися за козаків, які загинули на полтавських землях 300 років тому.
Усі, хто прийшов з квітами, поклали їх до пам’ятника загиблим козакам.
Потім присутнім запропонували невеличкий концерт – виступили полтавські кобзарі та київський хор. Далі всі вирушили жалобною ходою від Панянського бульвару до храму святого великомученника Юрія Переможця.
Скорботна процесія розтягнулася на 200 метрів. На чолі колони - священики. Далі йшли дівчата з корзиною квітів, представники обласної влади, депутати, політичні та громадські організації, у тому числі й козаки-реєстровці, небайдужі полтавці.
Реконструкція битви, що відбулася 300 років тому під Полтавою |
Поле битви – поле миру
Апогеєм відзначення ювілею Полтавської битви стало театралізоване дійство «Полтава-2009». Головний акцент організатори робили на тому, щоб поле бою перетворилося на поле добра, взаєморозуміння і творчості. А перед самим дійством патріотично налаштовані люди розгорнули на полі Полтавської битви найбільший у світі прапор України - розміром 45 на 30 метрів. За їхнім задумом, це мало символізувати здійснення прагнень гетьмана Івана Мазепи до незалежності України.
І хоча дійство не було детальною реконструкцією битви, як планувалося раніше, військова тематика тут домінувала. Сценою став простір поля Полтавської битви, природною декорацією – відновлений редут, на валу якого стояли прапороносці трьох держав – України, Росії та Швеції. Спочатку своє мистецтво вправно володіти конем і шаблею під музику маршів продемонстрували українські козаки...
Розпочалося театралізоване дійство гуркотом гармат, брязкотом зброї, криками поранених, озвучених сучасною технікою. Ведучий детально прокоментував етапи баталії. Після перебігу військових дій театралізованого бою на полі розвіявся дим. З території редуту в небо злетіли триста голубів. Глядачами дійства стали понад 25 тисяч полтавців та гостей міста.
Але чи стане поле Полтавської битви і Ротонда пам’яті на ньому актами миру, тестом на гідність кожного із трьох народів – покаже час. Вдячним нащадкам тільки залишається шанобливо ставитися до своєї історії і робити правильні висновки з неї.