|
|
| Олександр Алфьоров презентує Конституцію Орлика 1710 р. у Музеї гетьманства. Ліворуч - директор музею Галина Ярова |
Молодий київський історик Олександр Алфьоров, співробітник Інституту історичної освіти Національного педагогічного університету ім. Михайла Драгоманова, працюючи взимку 2009 року в Російському державному архіві давніх актів (м. Москва, фонд «Дела о Украине»), розшукав єдиний відомий на сьогодні україномовний варіант Конституції гетьмана Пилипа Орлика 1710 року. Вона була прийнята в екзилі на зборах козацтва біля містечка Бендери (нині Молдова). Ця знахідка спростовує твердження, що дана Конституція, яка до цього була відома лише у латиномовному варіанті і переписах, була підробкою. Тепер можна говорити, що тривалий час україномовна копія Конституції Орлика таємно зберігалася на Запорозькій Січі, аж поки разом із іншими документами не була вивезена російськими військами після її зруйнування 1775 року.
Унікальність цієї Конституції полягає в тому, що її вважають першим у світі документом, у якому викладено положення про розподіл влади на законодавчу, виконавчу і судову. Конституція Пилипа Орлика складається з преамбули та 16 статей, а Українську державу названо Україною, Малою Руссю, Військом Запорозьким. Згідно з Конституцією, законодавча влада надається Генеральній Раді (парламенту), яка мала б засідати тричі на рік — на Різдво, Великдень і Покрову. Виконавча влада покладалася на гетьмана й Раду генеральної старшини, а судові питання передавалися на розгляд Генерального суду. Передбачалося також дотримання місцевого самоврядування згідно з нормами міжнародного («Маґдебурзького») права, яке почало урізатися представниками царської адміністрації. Таким чином, українська Конституція 1710 року випередила відомі пізніші конституції США (1787), Франції (1791) і Польщі (1791) і, хоч і не була впроваджена через несприятливі політичні обставини, засвідчила прогресивні наміри козацької еліти.
Разом із Конституцією знаходяться Акт присяги гетьмана Пилипа Орлика на Євангелії, в якому він клянеться в непорушності прийнятого закону, та грамота короля Швеції Карла ХІІ, у якій він визнає законним обрання Пилипа Орлика гетьманом, як і саму Конституцію. Тут же долучено лист Карла ХІІ до кошового отамана Січі Якима Богуша, в якому король запевняє січовиків у продовженні війни проти Москви.
Конституція написана староукраїнською (руською) діловою мовою, якою користувалися на початку ХVIII ст. На полях знайденого документа зроблено російський переклад багатьох слів, що вказує на проблематичність сприймання цієї мови в тодішній Московській державі.
Як зізнався пан Алфьоров, копії документів, які він віз із Москви, ледве не були вилучені на кордоні російськими митниками. 18 червня 2009 р. дослідник урочисто передав знахідку до Музею гетьманства у Києві і провів прес-конференцію. Конституція вже стала часткою експозиції «Пилип Орлик — автор першої Конституції України». Знайдену Конституцію планується незабаром видати, а лист Карла ХІІ до січовиків скоро вийде у двомовному (англійська і українська мови) українсько-шведському збірнику, присвяченому виставці «Україна–Швеція: на перехрестях історії».
Історична знахідка стала можливою завдяки фінансовій підтримці Програми дослідження Східної України імені Ковальських при Канадському інституті українських студій Альбертського університету. Діяльність Програми фінансується з фонду, створеного у 1987 році Дарією Муцак-Ковальською та Михайлом Ковальським з Торонто. Спрямована на відродження і підтримку українських студій на зрусифікованому Сході України, Програма включає підтримку Східного інституту українознавства ім. Ковальських при Харківському університеті ім. Каразіна, Батуринського археологічного проекту, щорічного конкурсу студентських наукових робіт, надання дотацій науковцям та видання журналу «Схід – Захід».