Серпень 1638 р. Польською каральною експедицією після придушення повстання 1637-1638 років було знищено Базавлуцьку Січ. Нині місце розташування Базавлуцької Січі затоплене водами Каховського водосховища.
1 серпня 1680 р. – помер Іван Сірко, легендарний кошовий отаман Запорозької Січі. 12 разів його обирали кошовим отаманом. Проти Османської імперії та поляків провів понад 55 військових походів і жодного не програв. Його вважали характерником - умів ловити кулі та завертати ворожі стріли. На чолі загону з 2500 козаків брав участь у Тридцятирічній війні 1618-1648 років на боці французів. У 1646 році завдяки військовому мистецтву запорожців спільно з армією принца Конде, вдалося взяти досі неприступну фортецю Дюнкерк, яку називали «ключем від Ла-Маншу». На честь перемоги на березі Ла-Маншу Івану Сірку встановлено пам’ятник.
Останні дні свого життя Іван Сірко провів на своїй пасіці Грушівка біля Чортомлицької Січі.
5 серпня виповнюється 165 років від дня народження Іллі Рєпіна (1844-1930), видатного українського і російського художника, автора картин «Запорожці пишуть листа турецькому султану», «Гайдамака», «Козак», «Гопак», «Українська хата», «Вечорниці», «Солоха і дяк», портретів багатьох відомих людей, інших живописних полотен. Після Жовтневої революції не бажав жити у радянській Росії, тому залишився у своєму маєтку «Пенати» в Куоккала, тоді у Фінляндії, де й помер у 1930 році. У 1982 році «Пенати» відбудовано і відкрито як Музей-маєток Іллі Рєпіна.
5-6 серпня 1649 р. – відбулася Зборівська битва, одна з визначних у ході Визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького.
7 серпня виповнюється 190 років від дня народження Пантелеймона Куліша - українського письменника, автора «Чорної ради» - першого історичного роману, написаного українською мовою.
Він першим почав писати українською історичні, літературознавчі, етнологічні, соціологічні, педагогічні праці; заклав основи української наукової мови; запровадив новий, і дотепер чинний, фонетичний правопис (кулішівка); перший біограф, упорядник і видавець найповнішого на той час зібрання творів і листів М. Гоголя у шести томах; перший перекладач українською творів Шекспіра, Гете, Байрона; першим здійснив переклад Біблії на українську; автор оригінальної системи – філософії природи, суттю якої є внутрішня воля людини. Це українська філософія кордоцентризму – філософія серця.
Був близьким другом Тараса Шевченка, його видавцем, навіть у ті часи, коли той був в опалі.
8 серпня 1649 р. Укладено Зборівський договір між Богданом Хмельницьким та Польщею. З огляду на ненадійність свого союзника, кримського хана Іслам-Гірея III, Б. Хмельницький був змушений прийняти не зовсім вигідні для України умови, які не відповідали успіхові козацького війська.
20 серпня 1832 р. У родовому маєтку в селі Малоолександрівському Катеринославської губернії (нині с. Малоолександрівка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області) народився Олександр Миколайович Поль (1832—1890) – дворянин, український етнограф, колекціонер і археолог. Зібрав 5 тисяч експонатів і на основі своєї колекції, матеріалів з історії і археології України у 1888 р. заснував у Катеринославі приватний музей. Д.І. Яворницький виступив з ідеєю створення на основі цієї колекції краєзнавчого музею. У 1902 році місцеві власті ухвалили рішення про відкриття Катеринославського музею ім. О.М. Поля. Катеринославське наукове товариство затвердило Д.І. Яворницького директором цього музею, де вчений працював понад 30 років.
23 серпня 1657 р. В Іллінській церкві в Суботові поховано Богдана Хмельницького, визначного українського політичного і державного діяча, полководця, гетьмана України.
23 серпня 2004 р. Президентом України було підписано Указ «Про встановлення Дня Державного прапора України».
24 серпня 1991 р. Українська держава отримала статус незалежної.
31 серпня 1965 р. З ініціативи заступника голови Запорізького облвиконкому М. Киценка та начальника обласного управління культури С. Кириченка ЦК КПУ було прийнято постанову «Про увічнення пам’ятних місць, пов’язаних з історією запорозького козацтва»; острів Хортиця оголошувався Державним історико-культурним заповідником. Однак у 1973 році політбюро ЦК КПУ скасувало це рішення. Миколу Киценка та його однодумців звинуватили в акцентуванні уваги на національних питаннях.