|
|
| Реєстрові козаки Лисянщини на козацькій раді |
Лисянщина, і це без зайвої помпезності, є не лише козацьким краєм, а й самою колискою козацького руху, його фізичною і духовною матір’ю. Тому й логічно, що мешканці цього заповідного краю вважають себе прямими нащадками славних козаків, гайдамаків, носіями багатющої, славної, хоча й драматичної історії. Вони брали участь у повстаннях першої половини сімнадцятого століття проти польсько-шляхетського гніту. Зокрема, 1630 року багато жителів Лисянки влилися до повстанських загонів Тараса Трясила, і за це польські шляхтичі жорстоко розправилися з мирним населенням містечка.
У роки Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького козаки краю входили кількома сотнями до складу Корсунського та Білоцерківського полків, а також до Лисянського полку, який епізодично існував у 1648-1649, 1651, 1657, 1664, 1665 роках. При цьому першим полковником Лисянського козацького полку був легендарний Максим Кривоніс. У своїй історії козаки Лисянщини у складі сотень Корсунського та Білоцерківського полків чи Лисянського окремого козацького полку брали участь у визначних боях Національно-визвольної війни під керівництвом Б.Хмельницького: під Корсунем (травень 1648 року), Пилявцями (вересень1648 року), Зборовом (серпень1649 року), Батогом (червень 1652 року), в облозі Львова (жовтень 1648 року), Жванця (жовтень-грудень 1653 року) тощо. Увійшла в історію оборона Лисянки від польських військ 1664 року на чолі з Л. Горленком. Також лисяни брали активну участь у визвольній боротьбі на Правобережній Україні під проводом Семена Палія, а пізніше – в гайдамацькому русі і повстанні Коліївщина 1768 року.
У 1917-1920 роках цей край знову став одним із осередків формування загонів Вільного козацтва, а також центром Звенигородського повстання 1918 року проти німецьких військ.
Сьогодні, коли козацький рух в Україні поширюється, не залишаються осторонь і нащадки славних козаків Лисянщини. У зв’язку з цим радою козаків 13 грудня 2005 року, на свято Андрія Первозванного, в містечку Лисянка було прийнято статут Лисянського районного козацького товариства ВГО «Українське Реєстрове Козацтво». Від цієї дати і йде відлік відродження Лисянського козацтва.
Лисянське районне козацьке товариство ВГО «Українське Реєстрове Козацтво» - це добровільне об’єднання громадян, які є спадкоємцями і продовжувачами ідейних, духовних і моральних засад українських козаків, їх культурних, організаційних, військово-патріотичних і господарських традицій. Воно є складовою частиною Черкаського обласного козацького товариства Всеукраїнської громадської організації «Українське Реєстрове Козацтво» і об’єднує козаків, нащадків усіх гілок, напрямів і течій українського козацтва незалежно від місця їхнього проживання, громадян України, які сповідують національну ідею й ідеологію українського козацтва, ретельно працюючи над її реалізацією, відновленням та розвитком козацького руху. Лисянський полк УРК має свою атрибутику та символіку: прапори, бунчук, клейноди, емблеми, а також членський квиток єдиного зразка, однострої, єдині козацькі військові звання, козацькі відзнаки та нагороди, марш тощо.
Керівні органи козацького товариства складаються з районної (полкової) Ради, Ради козацької старшини та штабу (канцелярії). Вищим органом самоврядування лисянських реєстровців є районна (полкова) Рада, до якої входять делегати усіх первинних козацьких товариств.
|
|
| Реєстровики покладають квіти до меморіалу загиблим у Другій світовій війні |
Першими під прапор УРК на Лисянщині стали Василь Коряк, Костянтин Гладкий, Віктор Колодяжний, Ігор Гарасюта, Володимир Овчаренко, Олег Макушенко, Михайло Ковтуненко, Василь Вербіцький, Олександр Сіденко, Володимир Смирнов, Борис Шеренговий, Павло Гладкий, Григорій Приходько та берегиня УРК Олена Деревецька. Перша, найпам’ятніша, посвята у козаки «Українського Реєстрового Козацтва» відбулася в грудні 2005 року в українській православній церкві Київського патріархату села Орли.
Із моменту створення полку його лави постійно збільшуються і зараз нараховують майже 100 чоловік. Прийом у козаки, як правило, проходить у День Незалежності України, на свята Покрови Пресвятої Богородиці та святого Андрія Первозванного. Більше того, козаками нашого товариства стали й жителі славного своєю історією міста Тараща на Київщині.
Важливою подією в житті нашого товариства стала посвята 14 жовтня 2008 року. На свято Покрови Пресвятої Богородиці на центральній площі Черкас, біля підніжжя пам’ятника Богдану Хмельницькому, було освячено козацький стяг Лисянського полку УРК. Його освятив єпископ Черкаський і Чигиринський Іоан. До речі, полковий стяг власноручно виготовили лисянські козаки Олег Ганжа та Олександр Гаврилюк.
Саме тоді право називатися козаками здобули Олександр Вельбівець, Юрій Макара та Сергій Шевченко. Отаман Черкаського обласного козацького товариства ВГО «Українське Реєстрове Козацтво», генерал-лейтенант УРК Борис Марченко з гордістю відзначає, що Лисянський козацький полк УРК є одним із найпотужніших козацьких осередків на Черкащині, а тому слугує прикладом для наслідування організаціям, які створюються.
Сьогодні Лисянське козацьке товариство очолює полковник УРК Василь Коряк. Полкову козацьку старшину утворюють заступники отамана: підполковник УРК Костянтин Гладкий, підполковник УРК Олександр Гаврилюк, підполковник УРК Ігор Гарасюта; полковий суддя підполковник УРК Петро Борисенко, а також сотники – підполковник УРК Сергій Мрука (Таращанська сотня), підполковник УРК Віктор Колодяжний; майор УРК Олег Макушенко, майор УРК Володимир Овчаренко, майор УРК Михайло Ковтуненко, майор УРК Олександр Вельбівець, голова Ради берегинь Лисянської організації УРК, капітан УРК Ольга Шіптенко.
Найстаршим козаком є Борис Шеренговий, який, незважаючи на свій поважний вік, має активну громадянську позицію, є депутатом Лисянської районної ради. Борис Гервасійович активно доводить свою відданість Батьківщині та власному народу, є активним краєзнавцем. Він вважає, якщо ти українець і слова рідного Гімну зачіпають у серці струни, то доводь це не тільки словом, а й ділом! Зокрема, щорічно за його ініціативи у Лисянці проводиться святкування Дня Українського прапора.
Уже стали доброю традицією участь козаків в організації та проведенні урочистих проводів юнаків до лав Збройних сил України, проведення районного патріотичного фестивалю школярів «Нащадки козацької слави», участь у спільних з відділами Лисянської райдержадміністрації рейдах з охорони громадського порядку. Козаки Лисянщини взяли шефство над учнівською козацькою організацією «Козаченьки» Боярського НВК та напередодні Дня козацтва розробили план заходів, спрямованих на ознайомлення учнів шкіл з історією та традиціями реєстрового козацтва.
Варто зазначити, що Лисянський селищний голова Олексадр Вельбівець теж є активним членом козацької організації. Його план заходів на 2009 рік передбачає залучення козаків до впорядкування зовнішнього вигляду селища, відновлення зелених насаджень у місцях бойової слави Лисянки; в рамках програми боротьби з омелою – вирубку пошкоджених хворобою дерев; підготовку урочистостей з нагоди святкування 65-ої річниці визволення Лисянщини від німецько-фашистських загарбників та Дня Перемоги тощо. План був активно підтриманий козацькою громадою містечка.
Зараз за пропозицією начальника відділу культури Лисянської райдержадміністрації В.П. Костенка ведеться підготовка Лисянського полку УРК до участі у святкуванні 360-річчя утворення Козацької держави, яке відбудеться в Чигирині. До цього заходу лисянські козаки встигнуть упорядкувати історичну пам’ятку в мікрорайоні Жовтень – багатовіковий дуб, посаджений сім’єю Богдана Хмельницького в садибі його батька Михайла.
Козаки планують також відвідати місця козацької слави району і області. А щоб усі ці плани знайшли реальне наповнення, вирішено питання членських внесків.
Тісна співпраця Лисянського районного козацького товариства ВГО «Українське Реєстрове Козацтво» з органами державної влади та органами місцевого самоврядування ще раз підтвердила, що УРК є невід’ємною частиною українського народу і прагне сприяти розбудові та розвитку Української держави. А популяризація реєстрового козацтва в Україні сприяє посиленню патріотичного виховання підростаючого покоління та відродженню української ідентичності багатьох наших громадян.
Запропоновані заходи були прийняті до виконання і в подальшому реалізовані в життя. Адже кожний із нас сам вирішує, яким чином доводити свою відданість Батьківщині та власному народові.