|
|
| Закарпатська обласна організація УРК працює в багатьох школах регіону |
Лінці – невеличке село Ужгородського району Закарпатської області, що знаходиться на території Кіблярської сільської ради. Місцева загальноосвітня школа І-ІІІ ступеня типова для таких населених пунктів. Тут навчається всього 167 школярів, якими опікується близько двох десятків педагогів. Незважаючи на це, упродовж останніх років команда з Лінців, яка носить горду назву «Січовики», не лише виходить переможницею районного та обласного турів Всеукраїнського фізкультурно-патріотичного фестивалю школярів України «Нащадки козацької слави», але й гідно репрезентувала область на заключному, Всеукраїнському турі. До прикладу, минулого року команда нашої школи захищала честь області на заключних змаганнях, що проходили у Білій Церкві. Вперше беручи участь у змаганнях такого рівня, лінцівські «Січовики» зуміли подолати хвилювання й показати не лише непогані спортивні результати, але й неабиякі артистичні здібності та знання історії українського козацтва.
У підсумку серед 27 команд, представлених на заключному турі фестивалю, наша команда посіла одинадцяту сходинку. Місце хоча й не призове, але почесне. Та найголовніше те, що команда повірила у свої сили, почала з більшим завзяттям знайомитися з історією козацтва, займатися фізкультурою і спортом.
Тож коли цьогоріч на базі школи проходили районні змагання, команда зустріла їх у «всеозброєнні». Ще б пак! Помірятися силами треба було з такими сильними конкурентами, як представники Середнянської, Коритнянської, Кам’яницької та інших шкіл району. Впевнено подолавши всіх суперників, «Січовики» почали посилено готуватися до обласного туру фестивалю.
У Чопі, де проходив другий, обласний тур фестивалю «Нащадки козацької слави», нам належало помірятися силами з добре підготовленими командами з обласного центру, Рахівського, Мукачівського районів, які й на цей раз виявилися гідними суперниками. Однак наші хлопці - Святослав Гаврилешко, Олександр Туряниця, Богдан Фединець - проявили волю до перемоги. Від хлопців намагалися не відставати й дівчата. Ганна Лукачина, Людмила Гуча, Аліна Ковач показали високу спортивну підготовку при виконанні передбачених програмою вправ.
Всі сім етапів фізкультурно-патріотичного фестивалю школярів „Нащадки козацької слави”, серед яких два конкурси та п’ять спортивних змагань, наша команда пройшла успішно. У підсумку – перше загальнокомандне місце із врученням цінного призу та грамоти Управління освіти і науки Закарпатської обласної державної адміністрації.
Та найголовніша нагорода – право представляти закарпатських «нащадків козацької слави» на заключному, Всеукраїнському турі.
Цьогоріч він проводився у селі Пляшева Рівненської області. Лінцівські «Січовики» їхали сюди, до місць козацької слави, з особливим хвилюванням. Адже назва команди вибрана не випадково. Вона – данина шани й поваги до пам’яті своїх земляків-закарпатців, таких же юних гімназистів та учнів горожанських шкіл, які 70 років тому, у березні 1939 року, зі зброєю в руках у боях під Хустом боронили молоду Карпатську Україну від окупації військами гортіївської Угорщини. Для підтримки «бойового духу» команди штаб обласного осередку ВГО УРК довірив нам узяти з собою головний атрибут – прапор козацької організації. На цих змаганнях нам, найперше, сподобалося те, що його організатори створили всі умови для того, щоб команди могли помірятися силами. Незабутнє враження справили відтворення подій битви під Берестечком, участь у живому ланцюзі пам’яті та інших заходах. Під їх враженням змагання проходили по- особливому. Прикро лишень, що їх не вдалося завершити через примхи погоди і невблаганна стихія не дозволила реалізувати все те, що ми хотіли й могли показати. І все ж результатами того, що вдалося зробити, наша команда залишилася задоволеною.
…. Кожен, кому доводиться сьогодні працювати зі школярами, навіть у таких невеликих селах, як Лінці, має можливість переконатися у тому, наскільки обізнаними й поінформованими є сьогоднішні школярі, наскільки різноманітними є джерела, з яких вони черпають інформацію. Та чи завжди така інформація робить їх духовно багатшими, сприяє формуванню тих здібностей, які притаманні нашому народові? На жаль, не завжди. Тому проведення заходів, аналогічних фестивалю «Нащадки козацької слави», які сприяють вихованню високоморальної, толерантної, фізично загартованої людини, утвердженню духу козацького лицарства у ставленні до «слабшої статі», поваги до старших, набирає особливого значення.
Педагоги нашої школи не лише усвідомлюють це, але й докладають максимум зусиль до реалізації цих завдань. Як педагог-організатор постійно відчуваю підтримку й допомогу у цих питаннях директора школи Марії Фединець, учителя фізичного виховання Володимира Бабинця, інших колег. Постійну допомогу в організації заходів у рамках фестивалю «Нащадки козацької слави» нашій школі, і не лише їй, надає районний відділ освіти. Його керівник Світлана Вікторівна Третипник особисто переймається тим, щоб козацько-лицарське минуле нашого народу посіло належне місце в арсеналі виховних засобів педагогічних колективів Ужгородщини. Зокрема, за сприяння керівника освітян району, при підготовці до Всеукраїнського туру фестивалю «Нащадки козацької слави» команді нашої школи відчутну допомогу надали досвідчені районні фахівці, такі як Єлизавета Бабяк, Василина Касинець, Іван Рейті.
Звісно, не обходиться й без проблем. Часом бракує достатньої кількості літератури з історії козацької доби, козацької символіки й атрибутики, необхідної для проведення масових заходів з цієї тематики. Однак переконана, що поглиблення зв’язків школи з Закарпатською обласною організацією ВГО УРК, які віднедавна перейшли у практичну площину, допоможе їх вирішити. Зокрема, уже ближчим часом спільними зусиллями плануємо обладнати у школі галерею козацької слави. Готуємося також до участі у відзначенні Дня Українського козацтва, яке відбудеться на свято Покрови Пресвятої Богородиці, 14 жовтня.