|
|
| Портрет гетьмана Юрія Хмельницького. Невідомий художник XIX ст. |
1 вересня 1596 р. – після придушення козацько-селянського повстання 1594-1596 років під проводом С. Наливайка, Г. Лободи і М. Шаули проти польсько-шляхетської влади польський король Сигізмунд III підписав універсал, згідно з яким козаки, що не перебували на державній службі, каралися на смерть.
11 вересня 1659 р. – Юрія Хмельницького на раді у Білій Церкві проголошено гетьманом України.
12 вересня 1972 р. – у зв’язку з посиленням великодержавної політики Москви в Україні почалися переслідування української інтелігенції – разом з іншими істориками, переважно фахівцями з історії України козацької доби, було звільнено з Інституту історії АН УРСР Олену Михайлівну Апанович, українську дослідницю історії козацтва.
13-15 вересня 1990 р. – у місті Києві було проведено першу Велику раду українського козацтва.
16 вересня 1658 р. – у місті Гадячі український гетьман І. Виговський уклав договір з урядом Речі Посполитої.
|
|
| Підпис короля Польщі під Гадяцькою угодою |
За умовами договору, відомого пізніше як Гадяцький, Україна як незалежна держава, під назвою Велике Князівство Руське, входила на рівних правах з Польщею і Литвою до складу федерації. Територію Великого Князівства Руського складали київське, брацлавське і чернігівське воєводства. Вища законодавча влада належала національним зборам депутатів, які обиралися від усіх земель князівства. Виконавчу владу здійснював гетьман, який обирався довічно й затверджувався королем. Вибір кандидатів на гетьмана мали здійснювати спільно всі стани українського суспільства - козацтво, шляхта і духовенство. Гетьман очолював збройні сили. У Великому Князівстві Руському встановлювалися державні посади канцлера, маршалка, підскарбія і вищий судовий трибунал. Все діловодство мало вестися українською мовою. У Києві або в іншому місті передбачалося створити монетний двір для карбування власної монети.
Українська армія мала складатися з 30 тисяч козаків і 10 тисяч найманого гетьманом війська. Польським військам заборонялося перебувати на території князівства. У випадку воєнних дій в Україні польські війська, які знаходилися на її території, переходили під командування гетьмана. Гарантувалися права та привілеї козацтва.
Православні віруючі зрівнювались у правах з католиками. Греко-католицька (уніатська) церква зберігалася, але не могла поширюватися на нові території.
Угода передбачала закріплення за Києво-Могилянським колегіумом академічного статусу і зрівняння його у правах з Краківським університетом. На території князівства передбачалося заснування ще однієї православної академії та середніх навчальних закладів — колегіумів, а також заснування в необхідній кількості початкових шкіл та друкарень.
21 вересня 1709 р. – у селі Варниці, під Бандерами, помер Іван Мазепа, державний і політичний діяч, гетьман України.
22 вересня 1631 р. – Івана Петражницького (Кулагу) було затверджено гетьманом реєстрових козаків універсалом польського короля Сигізмунда III.
23 вересня 1648 р. – військо Богдана Хмельницького здобуло перемогу над військом польської шляхти у битві під Пилявцями, одній з визначних битв у ході Визвольної війни українського народу середини XVII століття.
23 вересня 1711 р. – вийшов указ царя Петра I про примусове виселення у Лівобережну Україну всіх правобережних козацьких полків.
26 вересня 1632 р. – відбулася рада реєстрових козаків, одна з багатьох, де висловлювався протест проти Переяславської угоди. На раді було ухвалено рішення захищати права козаків від замахів уряду Речі Посполитої.
26 вересня 1862 р. – помер у полоні у горців Яків Кухаренко, український письменник, історик і етнограф, військовий та адміністративний діяч Кубані.
28 вересня 1651 р. – М. Потоцьким та Б. Хмельницьким укладено Білоцерківський договір, який істотно обмежував терени козацької України і зводив нанівець її автономію.