|
|
| Підписання Універсалу про співпрацю між громадською організацією австрійських ветеранів «Фельдмаршал Радецький» та Закарпатським козацьким товариством УРК |
Історія розпорядилася так, що упродовж майже двох століть для багатьох вихідців з австрійських місцевостей Траунталь, Лангбад, Імюнден, Ебензеє, Ішль та низки інших закарпатська земля стала другою батьківщиною. Переїхавши сюди за переселенським патентом, добрі знавці лісової справи, чудові майстри з різних ремесел, вони принесли з собою технічні звички, культурні та духовні цінності суспільства, яке стояло на більш високому рівні економічного та культурного розвитку. Сьогодні в умовах існування незалежної України, коли є можливість оцінювати подібні факти, позбувшись ідеологічних догм минулого, цілком очевидним є те, що абсолютна більшість австрійських переселенців їхали на територію сьогоднішнього Закарпаття не з політичних, а господарських міркувань. Вони щедро передавали досвід господарювання своїй новій «малій батьківщині».
Австрійські фахівці причетні до лісовпорядних робіт на Закарпатті, спорудження у верхів’ях річок Мокрянка, Бростурянка, Тересва, Тиса цілого ряду запруд і шлюзів, що дозволило започаткувати сплав лісу з віддалених гірських лісосік. Вони ж значною мірою сприяли зародженню металургійної, паперової, полотняно-суконної, пивоварної галузей, виробництва гнутих меблів, спорудження лісових вузькоколійок. Та попри це, в історичній пам’яті закарпатців чітко зафіксовано таку істину: розсудливі, працьовиті, добрі майстри своєї справи і добрі християни, переселенці з Австрії ніколи не вступали в конфлікти з місцевим населенням - русинами, українцями, угорцями, словаками та представниками інших національностей. Перебуваючи далеко від рідної землі, вони прагнули зберегти своє національне обличчя, мову, традиції, з повагою ставлячись до мови, обрядів і звичаїв своїх нових сусідів.
|
|
| Учасників урочистостей в Хельденбергу вітає заступник отамана Закарпатського обласного козацького товариства УРК Віктор Голін |
Тож коли на минулорічне свято Покрови Пресвятої Богородиці, 14 жовтня, закарпатські реєстровці вперше приймали в Ужгороді делегацію австрійських резервістів з громадської організації «K – Zug-ХХІ» на чолі з полковником Ернестом Хоффманом, тем для спільної зацікавленої розмови не бракувало. Згадана організація входить до загальноавстрійського ветеранського об’єднання «Фельдмаршал Радецький», у програмі діяльності якого є чимало пунктів з програми УРК. Насамперед вони стосуються вивчення історичної військової спадщини, виховання у молоді патріотизму, соціальної активності, поваги до надбань старших поколінь, вміння, поважаючи власну країну, власну історію, поважати національну гідність інших народів.
Тож за підсумками першої зустрічі, керуючись статутним положенням ВГО «Українське Реєстрове Козацтво» щодо можливості укладання прямих міжнародних зв’язків з партнерськими закордонними організаціями, було укладено угоду про співпрацю.
У рамках її виконання на запрошення ветеранського об’єднання «Фельдмаршал Радецький» делегація закарпатських реєстровців у складі заступника Гетьмана УРК з міжнародних зв’язків, голови Адміністрації Гетьмана УРК у Закарпатській області, маршала козацтва Федора Харути, заступника отамана Закарпатського обласного козацького товариства УРК, генерал-лейтенанта УРК Віктора Голіна упродовж трьох вересневих днів були гостями австрійських партнерів.
Урочистості з нагоди традиційного свята ветеранів об’єднання «Фельдмаршал Радецький», що проходили у місті Хельденберг, зібрали не лише австрійців, але й представників аналогічних організацій Ліхтенштейну, Франції, Італії, деяких інших країн. Виступ-вітання представника закарпатської козацької делегації Віктора Голіна, виголошений німецькою мовою, викликав жваву зацікавленість й бурхливі оплески.
|
|
| Члени делегації Закарпатського обласного козацького товариства УРК у м. Хельденберг |
По завершенні урочистостей учасники свята щиро дякували за подаровані козаками спеціальні значки з емблемою реєстровців, запрошували сфотографуватися на пам’ять.
Серед нових знайомих закарпатських реєстровиків, які щиро зацікавилися козацькою історією, – представник міністерства оборони Ліхтенштейну граф Венендаль, відомий льотчик-випробовувач австрійських ВВС полковник Отто Лієнгард. Представники закарпатських реєстровиків узяли участь у покладанні вінків і квітів до меморіалу фельдмаршала Радецького, вручили керівництву громадської організації, що носить його ім’я, пам’ятний адрес.
Офіційним документом, що засвідчує готовність до подальшої співпраці між Закарпатським козацьким товариством ВГО УРК та австрійською ветеранською організацією «Фельдмаршал Радецький», став Універсал, скріплений підписами: від об’єднання «Фельдмаршал Радецький» – почесного члена вищої Ради Уряду Альфреда Ройзінгера та керівника організації Александра Ріттера, від Закарпатського обласного козацького товариства – голови Адміністрації Гетьмана УРК у Закарпатській області Федора Харути та отамана Закарпатського обласного козацького товариства УРК Євгена Турлакова. Родзинкою свята став парад військових підрозділів, одягнутих в однострої різних епох.
Наступного дня закарпатські реєстровці на запрошення поліцейського управління Штаєрмаркта побували на їх професійному святі, що проходило у місті Каппелен. Тут гостей вразив, насамперед, високий рівень технічної оснащеності й професійної виучки різних підрозділів швидкого реагування.
Незабутнє враження на реєстровців справив і знаменитий храм-базиліка у Маріацелі. Лише упродовж останніх двох років цю святиню відвідали Вселенський патріарх Варфоломій І, Папа Римський Бенедикт ХVІ.
Насичений був і третій, останній день перебування закарпатських реєстровців на австрійській землі. Гостей з України, окрім питань, пов’язаних з діяльністю громадських формувань, цікавило й те, як у сьогоднішніх умовах австрійці вирішують проблему енергоресурсів. Тож гостинні господарі запропонували поїхати у невеликий населений пункт Гессінг, що знаходиться у землі Бургенланд. Ще 20 років тому, наголошували вони, це віддалене село на кордоні з Угорщиною було одним із найбідніших, без належної інфраструктури. Сьогодні, як переконалися козаки, це чудове містечко, де працює близько 50 підприємств, з інженерними спорудами, облаштованою соціальною інфраструктурою. Головним рушієм, який спричинив це «локальне економічне диво», стало виробництво альтернативних джерел енергії: біопалива, термальних вод, енергії вітру та інших. Вони служать місцевій громаді тією точкою опори, яка сприяє вирішенню інших проблем соціально-економічного розвитку.
Як зазначив Федір Харута, підбиваючи підсумки поїздки до австрійських партнерів, «минуле прокладає мости в майбутнє. Подібний обмін досвідом роботи громадських формувань дозволяє не лише глибше усвідомити велич нашої історичної спадщини, але й побачити нові перспективи співпраці, глибше відчути свою причетність до європейської спільноти». На думку генерал-лейтенанта УРК Віктора Голіна, такі спільні заходи є «доброю основою для утвердження й розвитку «народної дипломатії», формування позитивного іміджу України».