|
|
| Відкриття фестивалю у Кульчицях |
У селі Кульчиці, що у Самбірському районі на Львівщині, почесним громадянином якого є Голова УРК А.І. Шевченко, на батьківщині гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного, відбулося свято козацької слави. „Кульчиці-фест” - так назвали захід його ініціатори: Управління міжнародного розвитку Львівської обласної державної адміністрації, Самбірська районна рада, яку очолює Ігор Максимів, Прикарпатське міжрайонне козацьке товариство УРК на чолі із заступником голови Адміністрації Гетьмана УРК у Західному регіоні Богданом Прокопишаком. Є надія, що це свято стане традиційним і буде проходити щороку наприкінці серпня.
Розпочався „Кульчиці-фест” службою Божою у козацькій церкві, яка, за переказами, пам’ятає не один козацький похід і поблизу якої на зорі незалежності України встановлено пам’ятник славетному гетьману. По закінченні богослужіння про початок фестивалю сповістили постріли з козацьких мушкетів та гарматні залпи сучасних гармашів. Нащадки Конашевича-Сагайдачного, одягнені в козацькі строї часів славетного земляка, промчали на баских конях селом, високо тримаючи національні прапори й козацькі хоругви й закликаючи земляків на майдан, на велику козацьку раду.
|
|
| В експозиції музею портрет знаменитого земляка Юрія Франца Кульчицького |
Участь у раді взяли не лише мешканці Кульчиць, які свято бережуть і примножують козацькі традиції, а й почесні гості - начальник Управління міжнародного розвитку Львівської облдержадміністрації Лев Захарчишин, голова Самбірської райради Ігор Максимів, перший заступник Самбірської райдержадміністрації Ігор Несторак, почесний консул Австрійської Республіки Ярослав Наконечний, отаман Прикарпатського міжрайонного козацького товариства УРК, генерал-полковник УРК Богдан Прокопишак, екс-капітан львівської футбольної команди „Карпати” Юрій Кульчицький та інші. З вітальним словом до присутніх звернулися голова Кульчицької сільської ради Степан Ількович та директор Музею Петра Конашевича Богдан Сидор.
Вони зазначили, що легендарні гетьман Конашевич-Сагайдачний та Юрій Франц Кульчицький, що народилися на цій славній землі, зробили неоціненний внесок у збереження європейської цивілізації. Відомо, що у 1618 році Сагайдачний зі всім Військом Запорозьким вступив до „Ліги християнської міліції” – міжнародного союзу, який мав на меті об’єднання європейських країн для боротьби з турецькою агресією. Згодом, у 1621 році, гетьман ціною власного життя врятував Європу від османського поневолення. Тоді, наприкінці серпня, армія Османської імперії, що разом з ординцями налічувала 200 тисяч чоловік, рушила на Хотин, щоб узяти його і далі йти на Кам’янець-Подільський, Львів, оволодіти Поділлям, Галичиною, Європою. У Хотинській битві, де проти турецької армії, якою командував сам султан Осман II, виставила свою армію Річ Посполита, взяли участь 42 тисячі козаків. Саме козацьке військо прийняло перший удар яничар, однак козаки, які ледве встигли отаборитися, відбили наступ. Два наступні дні турецька армія продовжувала штурмувати козацький табір, який залишався неприступним. Відбивши третій штурм, козаки, підтримані поляками, самі перейшли у наступ, вибили турків з їх позицій і вдерлися у турецький табір. У цих боях відзначився і сам Конашевич-Сагайдачний. Поранений отруєною стрілою, він залишався на полі бою до перемоги.
|
|
| Делегація Українського Реєстрового Козацтва у столиці Австрії біля пам’ятника українським козакам, що відзначилися у битві за Відень |
Історики стверджують, що внесок Запорозького Війська у перемогу у Хотинській війні був вирішальним. Визнавши поразку, Осман II уклав Хотинський мир, який припиняв війну і відновлював кордони, що існували до бойових дій. Туреччина змушена була відкласти на півстоліття плани наступу проти християнської Європи на цьому напрямку.
Вдруге врятував Європу від османського поневолення Юрій Франц Кульчицький, запорозький козак і купець, який уславився під час оборони Відня від турків у 1683 році. Коли османи оточили Відень, Юрій Кульчицький, який добре знав турецьку мову та звичаї, зголосився передати листа союзникам та привести їх на допомогу захисникам міста. Козак блискуче виконав завдання, допомога прийшла своєчасно, і саме завдяки підмозі вдалося відбити атаки османів та відкинути їх від Відня. В нагороду за свій подвиг Юрій Кульчицький попросив кілька мішків кавових зерен, що їх, відступаючи, покинули турки. Тож розумний козак відкрив у Відні першу кав’ярню і навчив європейців пити каву. Нині у столиці Австрії на одній із вулиць, названій іменем славного запорожця, встановлено меморіальну дошку на честь Юрія Кульчицького. З 1885 року вбраний у турецький одяг козак наливає з кавоварки в чашки каву для усіх віденців та гостей міста. Під ногами бронзового Кульчицького – пощерблені ятагани та потоптані турецькі знамена.
Кілька років тому у Відні відкрито пам’ятник українським козакам, які вславилися битвою під Віднем. Участь у відкритті пам’ятника брали й представники Українського Реєстрового Козацтва.
Про події тих літ нагадав у своєму виступі почесний консул Австрійської Республіки Ярослав Наконечний, який передав місцевому музеєві підбірку історичних матеріалів про подвиг славного земляка, який, мабуть, врятував від османського поневолення не лише Відень, а й усю Європу.
Окрасою фестивалю, який, на думку голови Самбірської райради Ігоря Максиміва, має стати загальноукраїнським, або навіть міжнародним, став виступ відомого скрипаля-віртуоза, заслуженого артиста України Ігоря Кульчицького, вокального ансамблю „Любисток”, творчих колективів із Самбора і Львова.
У фестивалі взяли участь реєстровці Прикарпатського міжрайонного товариства УРК, Івано-Франківського міського та обласного товариств УРК та інших козацьких підрозділів.