|
|
| На прощу до Зарваниці під національними й козацькими прапорами |
У мальовничому куточку Тернопілля, серед гір, вкритих зеленими лісами, на березі тихоплинної ріки Стрипти, щирими молитвами здіймаються до Бога золоті маківки Марійського духовного центру, до якого чепурними хатами добігає село Зарваниця. Марійський духовний центр належить до п’ятнадцяти найвизначніших святинь католицького світу, пов’язаних з явленням Матері Божої.
|
|
| У Всеукраїнській прощі військових узяла участь делегація Українського Реєстрового Козацтва |
Наприкінці вересня на прощу до Зарваниці прийшли учасники I Всеукраїнського військового паломництва. Понад дві тисячі чоловік: офіцери, курсанти, ліцеїсти, військовослужбовці строкової служби та служби за контрактом Міністерства оборони України, Міністерства внутріш-ніх справ, внутрішніх військ МВС України, Державної прикордонної служби, Міністерства надзвичайних ситуацій, українські реєстрові козаки з усіх регіонів України - зібралися разом перед лицем Господнім, щоб помолитися Богу кожен за своє і всі разом за Україну.
Розпочалася проща зі спільної молитви у храмі, де сіяє на весь християнський світ чудотворна ікона Пресвятої Богородиці Зарваницької. З молитвою у серці й на вустах учасники прощі разом зі своїми духовними наставниками, капеланами урочисто пройшли до центрального храму Марійського духовного центру, перед яким відбулося освячення військової хоругви. Здавалось, до самих небес здіймалися слова Гімну України та пісні-молитви „Боже єдиний, великий, нам Україну храни” у виконанні ансамблю пісні Міністерства оборони, якими розпочалося дійство. Як і слова привітання Блаженнійшого Любомира Гузара, надісланого прочанам, звернення Преосвященного Владики Михаїла Колтуна, керівника Відділу у справах душпастирства силових структур України. „Кожного з нас сюди покликала Пресвята Богородиця, вона, як наша Матір духовна, чекала нас у цьому чудотворному місці”, - сказав Владика.
Як зазначив виконуючий обов’язки директора Департаменту гуманітарної політики Міністерства оборони України Петро Костюк, у цьому відомстві створено сектор з питань взаємодії з релігійними організаціями. Уже підписано меморандум про співпрацю з основними релігійними конфесіями, що є в Україні, з метою створення військового капеланства, яке має забезпечити духовні потреби вояків. Тож проща до Зарваниці, як і до інших Благодатних місць, стане традиційною і відбуватиметься щорічно.
|
|
|
|
| У Зарваниці ближче до Бога |
|
|
| На прощу до Зарваниці прибуло понад дві тисячі військових, козаків та членів їх родин |
Під час Хресної ходи, Божественної літургії, ходи зі свічками кожен із присутніх відчув Божу благодать – у Зарваниці легко дихається і думається, тут по-особливому сприймаєш навколишній світ, серцем бачиш і чуєш Бога, починаєш розуміти, що насправді вічне, святе, Божественне, а що суєта суєт. Тож не дивно, що сюди, на святі схили, до джерела, над яким небесним промінням спалахнула ікона Пресвятої Діви Марії, яка явилася ченцю, що шукав святості в далеких землях після зруйнування Києва ординцями, щорічно й щоденно їдуть і йдуть. Ідуть десятки кілометрів, ночуючи у придорожніх селах, ідуть з вірою, як колись ходили наші бабусі до Києво-Печерської лаври та інших християнських святинь. Ідуть десятки й сотні людей, у дні великих релігійних свят, на прощі тут збирається до двох сотень тисяч прочан, а інколи й більше. Ідуть з України, Польщі, Італії, Німеччини, з інших країн.
З моменту явлення Богородиці те джерело чудотворне. І як не руйнували монастир та капличку біля джерела турки й татари у 1662-1688 роках, як не загачували його атеїсти-комуністи, ставили навколо міліцейські кордони, обвивали колючим дротом, чисте джерело не пересохло, не зміліло, воно б’є з-під гори, в долині, даруючи спраглим і нужденним віру та надію на добро.
Під час прощі припадали до того Божественного джерела й реєстрові козаки з Львівської, Тернопільської, Івано-Франківської, Донецької областей. Вони, як і всі захисники Вітчизни, взяли участь в освяченні військової хоругви, Хресній ході, богослужіннях, усіх заходах, що тривали у Зарваниці впродовж двох днів.