|
|
| Пам’ятний хрест на Мазепиному кургані |
Нещодавно на батьківщині видатного українського державного діяча і мецената, гетьмана України Івана Мазепи в селі Мазепинці Білоцерківського району, на Київщині, відкрито Парк козацької слави. У рамках заходу - святкова літургія, покладання квітів до пам’ятника І.Мазепі, відкриття козацької ярмаркової площі, козацькі спортивні змагання.
Молебень за Івана Мазепу пройшов у церкві святого Миколая, збудованій у пам’ять волелюбного гетьмана, неподалік того місця, де 300 років тому Мазепа звів храм власним коштом. У 1932 році його зруйнували войовничі атеїсти, а позаминулого року місцеві козаки збудували нову церкву.
Після богослужіння представники влади, громадськості, козаки рушили до пам’ятника Іванові Мазепі, відкритого у селі ще у 1994 році.
Цього дня відбулося освячення пам’ятного хреста, де за участі Станіслава Аржевітіна, Секретаря Ради Українського козацтва при Президентові України пройшов мітинг.
„Сьогодні ми відновлюємо справедливість і правду про великого сина України, мудрого політика, дипломата, полководця. Сьогодні ми відновлюємо справедливість і правду про великого сина нашої нації. У вирішальний час Мазепа повстав проти поневолення рідної землі, пора остаточно розвіяти міфи про зраду Мазепи. Мазепа - не зрадник, він - захисник рідної землі”, - підкреслив С. Аржевітін.
Козацтво завжди було втіленням вільного і нескореного духу великого народу, символом бойового лицарства в жертовній боротьбі за свободу, за рідну землю і батьківську віру. Починаючи з ХVІ століття, козацтво посідало значне місце у суспільно-політичному житті українського народу. Про це свідчать насамперед історичні події національно-визвольних змагань XIV -XVII століть, апогеєм яких стала Визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького.
Найціннішим для нас прикладом державотворення стала утворена козаками Гетьманська держава. І перша в Європі – демократична Конституція Пилипа Орлика.
|
|
| Церква святого Миколая у селі Мазепинці |
Сьогодні, згадуючи імена славних гетьманів Дмитра Вишневецького, Петра Сагайдачного, Богдана Хмельницького, Івана Виговського, Петра Дорошенка, Івана Мазепи, Пилипа Орлика, Петра Калнишевського та багатьох інших видатних діячів козацької доби, ми маємо відчувати себе їхніми спадкоємцями у творенні сучасної, заможної, шанованої у світі держави.
2009 рік став для України особливо насиченим козацькими заходами. Згідно з указами Президента України Віктора Ющенка козацька спільнота у цьому році відзначила 300-річчя подій, пов’язаних з воєнно-політичним виступом гетьмана України Івана Мазепи та укладенням українсько-шведського союзу, а ще 350-річчя перемоги Івана Виговського в Конотопській битві, 360-у річницю подій, пов’язаних зі створенням Української козацької держави. Завдячуючи особистій участі Президента України-Гетьмана України Віктора Ющенка, було вшановано славних козаків, що билися за волю під Конотопом, Полтавою, Батурином. Сьогодні відновлюються гетьманські столиці та Запорозька Січ. Відновлено Палац гетьмана Кирила Розумовського та піднято ще багато козацьких справ, які возвеличують нашу державу. У рамках заходів до Дня Українського козацтва Президентом України було відкрито відновлену Запорозьку Січ на острові Хортиця та гетьманську столицю в Чигирині.
„У цьому році, - підкреслив С. Аржевітін, - за ініціативи Ради Українського козацтва при Президентові України разом з чотирма міністерствами стартувала багаторічна Програма національно-патріотичного виховання дітей і молоді, яка формується на основі передових досягнень козацької педагогіки та психології, в ній уже взяло участь близько шести тисяч молоді.
Програма викликала надзвичайно широкий резонанс у молодіжному середовищі”. Існування в Україні широкого громадського козацького руху, його різноманітність, особливості діяльності козацьких організацій, обсяг та специфіка виконання ними суспільно значущих завдань вимагають прийняття закону, який би визначав єдині правові, соціальні, економічні, організаційні засади створення та функціонування козацьких організацій в Україні, форми та напрями їх діяльності, а також запроваджував би принципи та шляхи їх взаємодії з органами влади, об’єднаннями громадян, говорили учасники мітингу.
Прийняття закону про козацтво матиме велике суспільно-політичне значення, оскільки це сприятиме: консолідації українського суспільства, реалізації державотворчого потенціалу українського козацтва, єднанню козацьких організацій навколо ідеї відродження українського козацтва, історичних традицій українського народу, єдиних стандартів у вихованні молоді та зміцненні державності України.
В урочистих заходах у Мазепинцях взяли участь заступник голови Київської облдержадміністрації з питань економіки, фінансів, зовнішніх зносин та інвестиційної діяльності Юрій Ковбасюк, делегації регіонів України, районів Київської області, політичні та громадські діячі, зокрема, голова Білоцерківської райдержадміністрації Роман Плугатор, який зазначив: „Іван Мазепа увійшов в історію як єдиний із гетьманів, що, правлячи двадцять років Україною, зумів стабілізувати політичне та економічне життя та об’єднати лівий і правий береги Дніпра”.
Отаман Білоцерківської Січі, генеральний директор Білоцерківського будівельного комбінату Андрій Дрофа підкреслив, що волелюбного гетьмана щиро шанують не лише в Україні, а й у румунському місті Галаці, де Іван Мазепа помер 1711 року і був похований у кафедральному соборі святого Юрія. Нині у Галаці цілий мікрорайон названий на честь Мазепи, там йому відкрито пам’ятник.
У мітингу взяли участь представники міжнародної громадської організації „Родина Мазеп”, яка об’єднує всіх Мазеп в Україні й за кордоном. Багато людей носять прізвище відомого гетьмана, і, хоч не всі вони є прямими нащадками Івана Мазепи, та кожен з них є патріотом України, працює для відродження Української держави, її правдивої історії. Представники „Родини Мазеп” створили сайт www.mazepaivan.org, написали книгу про нащадків Івана Мазепи „Іван Мазепа – видатний діяч України XVII – XVIII ст.”, і, як сказав голова координаційної ради МГО Ігор Мазепа, „образ Івана Мазепи подавався в історичній літературі та мистецтві в не зовсім коректному вигляді, тому серед завдань, які стоять перед міжнародною мазепинською організацією, – зняття анафеми з гетьмана, за часів правління якого збудовано понад дві сотні церков, та активізація просвітницької роботи, пов’язаної з висвітленням його ролі в історії України”.
Учасники заходу відвідали створений у Мазепинцях музей гетьмана-земляка та відновлений курган, який у народі називають Мазепиним. Ідею та ініціативу відновлення цього кургану, як і програми козацького вишколу „Джура”, „Рідними стежками”, всіляко підтримує голова ради Українського козацтва при Київській облдержадміністрації Віра Ульянченко.
Спадщина Івана Мазепи донині викликає дискусії. Ми ж переконані - мазепинці, що створили першу у світі Конституцію, прагнули незалежності, вільної України, об’єднання розділеної по Дніпру країни.