|
|
| Михайло ДУБРОВСЬКИЙ, ректор Харківського соціально-економічного інституту, генерал-полковник УРК |
Результати роботи економіки за останні п’ять років свідчать про відсутність різкого піднесення обсягу виробництва, про нестабільність роботи підприємств та неможливість на сьогодні виходу їх із кризового стану. Сільськогосподарське виробництво знаходиться у стані стагнації на такому рівні, який загрожує національній безпеці: за окремими показниками обсяги виробництва мають рівень воєнних, повоєнних та дореволюційних часів (як би не прикрашалися ці показники у доповідях та звітах).
Сьогодні держава практично не виконує своїх функцій регулятора економіки. Кризовий стан виробництва, невиконання дохідної частини Державного бюджету не дає на належному рівні підтримувати соціальну сферу нашої держави. Практично у занедбаному стані перебуває медицина, скорочуються місця у лікарнях, що не дає можливості багатьом мешканцям отримати елементарну медичну допомогу. Процеси деградації відбуваються в освіті, культурі, мистецтві, які, на жаль, фінансуються з Державного бюджету лише за залишковим принципом.
|
|
| Володимир ПАНЧЕНКО, голова Харківського обласного осередку ВПДП |
Найболючіше вказані процеси відбувалися в регіонах та відчувалися в кожному трудовому колективі, у кожній сім’ї.
У цій досить небезпечній для держави ситуації політичним силам необхідно було б своєчасно взяти частину відповідальності за економічний і суспільно-політичний стан у державі та оперативно відреагувати на існуючий характер політичної ситуації та труднощі державного будівництва. На жаль, тривалий час, саме час переходу від монопартійності до багатопартійності, ще більше загострив міжпартійні відносини, до сьогодні йде викривлена боротьба за владу попри інтереси власного народу, інтереси економічного підйому держави до європейського та світового рівня.
Саме ці процеси в державі та на політичному полігоні стали першопричиною утворення політичної сили, яка б захищала в першу чергу інтереси громадян на основі духовності та патріотизму.
Такою політичною силою ми бачимо Всеукраїнську партію духовності і патріотизму (ВПДП).
Всеукраїнська партія духовності і патріотизму представляє український народ та визнає найвищою цінністю людину, служіння Україні.
Партія сьогодні об’єднує широкий спектр інтелектуального та кадрового потенціалу, який самовідданою працею привносить значні здобутки в економічний та духовний розвиток держави. Серед членів партії – представники державних установ, підприємств, науковці, вчителі, студентська молодь, робітники культури та сільські трудівники. До партії увійшли представники різного віку і професій, рангів і займаних посад, люди з різними релігійними поглядами та рівнем соціального стану, які об’єдналися в політичну силу для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів.
За короткий термін існування ВПДП пройшла значний шлях свого становлення, зцементувала свої партійні ряди, на досить високий рівень підняла організаційну та ідеологічну діяльність партійних осередків.
Співпраця партії з іншими партіями, з органами влади стала зразком консолідованих зусиль для реформування економіки в Україні, налагодженості тісних контактів з трудовими колективами, підтримки стабільної суспільно-політичної ситуації в державі.
З січня 2003 р. керівництво політичної партії провело цілий тур переговорів з лідерами багатьох політичних партій, громадськими об’єднаннями з метою консолідації зусиль для вирішення завдань реформування держави.
Сьогодні серед майже 100 політичних партій ВПДП є однією із впливових серед населення політичних сил. Але щоб визначити місце партії у політичному спектрі України, розробити і пропагувати переваги політичної стратегії, що відстоює партія, запропонувати суспільству нову по-літичну і соціально-економічну модель динамічного, прогресивного розвитку держави на основі духовності і патріотизму, - необхідно в нових історичних умовах виробити нову політичну стратегію партії, ідеологічну основу її діяльності, економічну та соціальну програми, основи політики партії у сфері національної безпеки і оборони, а для цього зосередити зусилля на розробці та прийнятті нової редакції Програми партії.
Партія виходить з того, що, незважаючи на багатонаціональний уклад суспільства, в якому люди сповідують різні релігії, мають різне ставлення до патріотизму, культури тощо, підтримують багатопартійні ідеї, - в той же час всі вони прагнуть до по-ліпшення суспільного клімату в країні, до підвищення духовного й економічного рівня життя, до вирішення багатьох моральних проблем в Україні.
У цей час, коли Українська держава переживає нелегкий стан свого економічного розвитку, партія зосередила увагу на формуванні та відстоюванні виважених важелів реформування економіки, формуванні духовності і патріотизму, на об’єднанні укра-їнського суспільства та подальшому просуванні по шляху до потужної незалежної держави. У своїй діяльності партія поставила мету - поряд з піднесенням економіки України зміцнити духовність і патріотизм народу: щоб Україна відбулася як країна економічного, соціального і духовного прогресу, незалежна і відкрита для світу держава, країна соціальної справедливості для усіх її мешканців.
Свої ідеали ВПДП заклала у проекті нової редакції Програми партії (у вигляді змін і доповнень до Програми партії), яка спрямовує цілі партії на відродження економіки України через розвиток традиційних і нових форм господарської діяльності заради досягнення належного рівня добробуту народу; створення цілісної соціальної структури сус-пільства України, яке складається з різних верств населення; на відродження національного українського духу, величі української нації.
Саме ці завдання партія окреслила в новій редакції своєї Програми, яка має бути обговорена на найближчому з’їзді.
Всеукраїнська партія духовності і патріотизму здатна об’єднати суспільство і може стати партією консолідації задля реального перетворення України на сучасну і конкурентоздатну державу.