Гетьман Богдан Хмельницький |
Родинний маєток Хмельницьких «Монастирок»
«Бог справедливо і слушно обдарував Хмельницького милостями, недосяжними для інших володарів», – так писав про засновника Української козацької держави Павло Алеппський під час подорожі Антіохійського патріарха Макарія в Росію. Сьогодні одним із вірогідних місць народження Б. Хмельницького науковці поруч із населеними пунктами Суботів і Чигирин визнають містечко Лисянку на Черкащині.
З 1999 р., часу свого заснування, Лисянська районна організація «Витоки» Національної спілки краєзнавців України у співпраці з окремими науковцями Інституту історії України НАН України, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного університету «Києво-Могилянська академія», Київського національного університету внутрішніх справ, Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф.Кураса НАН України, Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, Черкаського державного технологічного університету та ін., з метою вивчення і дослідження окремих аспектів історичної науки та увічнення визначних постатей України, цілеспрямовано реалізує власну програму розвитку краєзнавчого руху.
Якісно новим кроком у реалізації поставлених завдань стала співпраця спілки «Витоки» із Всеукраїнською громадською організацією «Українське Реєстрове Козацтво», зокрема з її Черкаським обласним та Лисянським районним осередками. Останні активно долучилися до проекту «Родинний маєток Хмельницьких «Монастирок», доповнили його своїми пропозиціями. Вже 21 серпня 2009 р. організації до 18-ї річниці незалежності України провели спільну науково-практичну конференцію «Проблеми регіональної історії в контексті загальноукраїнських подій», а за підтримки голови громадськї організації «Черкаське земляцтво «Шевченків край», Президента холдингової компанії (ХК) «Київміськбуд» П. Шилюка, Генерального директора дочірнього підприємства «Екос» ХК «Київміськбуд» М.Кучеренка та старшого радника Президента ХК «Київміськбуд» В. Дроздовського, видали однойменний збір-ник наукових досліджень і документів (К., 2009. – 208 с.).
План хати Тараса Шевченка, зроблений ним власноручно |
Що собою являє проект «Родинний маєток Хмельницьких «Монастирок»? Щоб мати про нього найбільш повне уявлення, звернемося до історії.
Між 1592–1594 рр. Корсунським і Чигиринським старостою став представник польського шляхетського роду Ян Данилович, дід майбутнього короля Польщі Яна ІІІ Собєського (донька Яна Даниловича від другого шлюбу із Софією Жолкевською Теофіла вийшла заміж за каштеляна краківського Якуба Собєського і стала матір’ю майбутнього польського короля). Я. Данилович був власником низки населених пунктів у цих староствах, у тому числі й Лисянки. З Я. Даниловичем пов’язують життя Михайла Хмельницького (батька Богдана), який перебував у нього на службі, згодом став збирачем податків – «бил писець, написуя поемлемія от людей дані». За переказами, поблизу Лисянки, в поселенні Монастирок, біля хутора Хмельник, знаходився невеликий маєток Михайла. За даними вчених В. Смолія і В. Степанкова, спочатку, будучи на службі у Я. Даниловича, М. Хмельницький був осадчим, тобто засновником нових поселень на Чигиринщині. Автори допускають, що тоді ж Михайло заснував там власний хутір чи слободу Суботів. Однак під час служби у Лисянці Хмельницький міг придбати собі хутір Суботів. За іншими даними, Михайлові Суботів нібито був подарований Я. Даниловичем. Згадані вище автори допускають, що десь на початку 1590 х років, знехтувавши становими пересудами, Михайло одружився з юною козачкою. Інший дослідник козацтва Т. Чухліб уточнює, що, очевидно, М. Хмельницький одружився з козачкою з Переяслава у Лисянці. Проте, як би там не було, маємо достовірний факт, з’ясований відомим істориком О. Максимовичем: 27 грудня 1595 р. у родині Хмельницьких народився син Богдан. Науковці поставили запитання: де народився Богдан Хмельницький? Вже у Суботові, чи ще у Лисянці?
З цього приводу 3 грудня 2005 р. у районному центрі Лисянка Черкаської області відбувся науковий диспут («круглий стіл») за участі вчених-фахівців з Києва, представників Черкаської облдержадміністрації та районних органів влади, місцевих краєзнавців: О. Гуржія, Т. Чухліба, Ю. Мицика, В. Кривошеї, В. Щербатюка, Т. Конончук, М. Сухового, М. Лубка, В. Бесараба, В. Костенка та ін. Була підтверджена версія про те, що Лисянка є одним із вірогідних місць народження гетьмана України Б. Хмельницького. Згодом, на підставі висновків учених, спілка «Витоки» спільно із Науково-дослідним інститутом козацтва при Інституті історії України НАН України сформувала відповідний проект щодо відродження маєтку Михайла Хмельницького та утвердження Лисянки як одного із вірогідних місць народження Б. Хмельницького. Це знайшло своє відображення у ряді наукових досліджень, частину з яких було озвучено в новинах на Першому національному телеканалі та в передачі «Україна день за днем», у багатьох публікаціях української періодики.
У травні та в серпні 2009 р. на запрошення Лисянської районної організації «Витоки» і Лисянського районного козацького товариства ВГО «Українське Реєстрове Козацтво» місце, де колись знаходився маєток М. Хмельницького, було обстежено вченими-істориками – доктором історичних наук, директором Науково-дослідного інституту козацтва Інституту історії України НАН України Тарасом Чухлібом та доктором історичних наук, професором Національного університету «Києво-Могилянська академія» Юрієм Мициком. Історики дійшли висновку про те, що з урахуваннням ландшафту досліджувана територія є досить прийнятною для існування на ній маєтку. Він, вочевидь, був збудований на місці давнього городища, захищеного з північного заходу на північний схід глибоким яром. Поодаль, на західній стороні колишнього Монастирка, протікала річка Лисянка – притока колись судноплавної річки Гнилий Тікич. Архівні дані дають відомості про існування навіть у ХVІІІ ст. поруч з поселенням первісних, ще незайманих лісових масивів.
У ході обміну думок вчених і місцевих краєзнавців була також висловлена пропозиція щодо необхідності дослідження місцевості Монастирка та Лисянки на предмет обстеження підземних ходів, наявних у зазначених поселеннях і поблизу них з часів козацтва.
Лисянська районна організація «Витоки» розпочала реалізацію проекту з пропозицій місцевим органам влади щодо увічнення імені Б. Хмельницького та сприяння дослідженню місцевості родинного маєтку його батька Михайла. Зокрема, місцевим органам влади було запропоновано звернутися до відповідних наукових організацій, зокрема Інституту археології НАН України, з проханням дослідити городище у Монастирку та місцеві підземні лабіринти; повернути нинішньому населеному пункту Жовтень його історичну назву Монастирок; перейменувати вулицю Леніна на вулицю Гетьманський шлях, яка тягнеться від Монастирка до центру Лисянки, та змінити назви ряду інших вулиць – Г. Котовського, Червоноармійської та ін.; сприяти підготовці та виданню наукового дослідження з історії козацтва Лисянщини; вшанувати козацький та гайдамацький рух у краї в особах гетьманів України С. Опари, П. Дорошенка, П. Орлика, керівників гайдамацького руху М. Залізняка, І. Гонти, С. Неживого, отаманів Вільного козацтва початку ХХ ст.: Сороки, С. Гризла, І. Лютого-Лютенка (Гонта), Квітковського та інших.
Спілка «Витоки» в рамках проекту підтримала пропозиції отамана Лисянського козацького полку Українського Реєстрового Козацтва Василя Ко-ряка та заступника отамана Олександра Гаврилюка щодо встановлення на території колишнього поселення Монастирок пам’ятного знака на честь Михайла і Богдана Хмельницьких. Зокрема, на прохання Лисянського козацького полку УРК науковці «Витоків» і Науково-дослідного інституту козацтва сформулювали текст напису на пам’ятному знаку: «Встановлено на честь гетьмана України Богдана Хмельницького на місці родинного маєтку його батька Михайла у Монастирку. Тут наприкінці ХVІ ст. розпочав життєвий шлях засновник Української козацької держави Б.Хмельницький».
Автори проекту: Т. Чухліб, В. Щербатюк.
До реалізації проекту долучилися: Ю.Мицик, В.Костенко, В.Коряк, О.Гаврилюк, Ю.Нестеренко.
Усі, хто бажає підтримати втілення проекту в життя, можуть перерахувати кошти на рахунки зазначених нижче організацій. Повідомлення та пропозиції надсилайте на електронну пошту: Е-mail: vytoki.ukr.net.
– Лисянська районна організація «Витоки» Національної спілки краєзнавців України: код 25728406, р/р №2600730201471 в Голосіївському відділенні № 5398 м. Києва Ощадбанку України, МФО 320304.
– Лисянське районне козацьке товариство ВГО «Українське Реєстрове Козацтво»: код 34549268, р/р 260093004675 в Лисянському відділенні Черкаської області № 2971 Ощадбанку України, МФО 354626.
Т.Г. Шевченко. Картина невідомого художника. 1930-ті роки |
«Хата-мрія Тараса: «Шевченкова світлиця»
Після повернення 1857 р. із заслання 44-річний Тарас Шевченко нічого так пристрасно не бажав, як мати власну оселю, в якій міг би знайти сімейне щастя. Мрія мати власне житло домінує в останній його віршах:
Поставлю хату і кімнату.
Садок-райочок насаджу,
Посиджу я і походжу
В своїй маленькій благодаті...
(27 вересня 1860 р., С.-Петербург)
У 1859 р. Шевченко приїхав в Україну, щоб побачитись із родичами, земляками й обрати місце для будівництва хати. Разом із братом Варфоломієм вони вибрали таке місце – поблизу Канева, на горі, понад Дніпром (тут Т. Шевченко тепер похований).
Наступного року Тарас Григорович надіслав братові із Петербурга архітектурний проект хати, зроблений власноруч, і супровідні листи: «Посилаю тобі нашвидку зроблений план хати. Поміркуй і роби, як сам знаєш. Мені тільки треба, щоб робоча була дубова та круглий ганок скляний на Дніпро» (з листа до Варфоломія Шевченка від 18.02.1860 р.).
Однак передчасна смерть обірвала Шевченкові плани. Мрія «поставити хату і кімнату» до цього часу залишається нереалізованою.
У 2014 р. світова громадськість відзначатиме 200-річчя з дня народження Т.Г. Шевченка. Ми віддамо гідну данину світлій пам’яті нашого Кобзаря і засвідчимо любов до нього, якщо здійснимо останню волю Тараса, втілимо його мрію в життя – збудуємо Шевченкову хату за його власним проектом. Пам’ятників Т.Г. Шевченкові по всьому світі – тисячі! А такого пам’ятника, як хата його мрії, – досі ще немає.
Хатина, яку замислив і замалював Шевченко, має розмір 12х24 аршинів (8,5х17 м). Шевченкову світлицю можна збудувати, скажімо, у Лисянці. На запитання, наприклад, чому не в Каневі чи Моринцях, відповімо так: Моринці є місцем народження Т. Шевченка, а Канів – місцем його поховання. Збудована там хата-мрія Тараса Григоровича не буде вирізнятися з-поміж існуючих у Моринцях і Каневі музейних комплексів і не виокремлюватиме його мрію. Лисянка ж добре асоціюватиметься із мрією Тараса Григоровича, адже там вона розгоралася надією знайти учителя-маляра. Саме в Лисянці малий Тарас знайшов собі першого учителя малювання – диякона Єфрема. Новозбудовану хату-мрію «Шевченкова світлиця» можна було б об’єднати з діючим у Лисянці історико-мистецьким комплексом «Шевченкова криниця» і підпорядкувати місцевому районному державному історичному музею або ж віднести його як структурний підрозділ до Національного заповідника «Батьківщина Тараса Шевченка», що розташований неподалік, у с. Шевченкове Звенигородського району Черкаської області.
Тарасова світлиця повинна бути не лише як музейний експонат. Її можна використовувати, наприклад, як школу малярства для обдарованих дітей, осередок культури і поезії тощо. Хата-світлиця у Лисянці поруч з чудовими краєвидами місцевої річки композиційно поєднається з комплексом «Шевченкова криниця». Впровадження в дію хати-світлиці можна розглядати як складову в будівництві історико-етнографічного комплексу.
Опікується втіленням проекту в життя створений у Києві фонд «Шевченкова хата».
Черкаська обласна спілка краєзнавців спільно із Лисянською районною організацією «Витоки» Національної спілки краєзнавців України як перший крок на шляху до реалізації проекту висунули пропозицію до районних органів влади Лисянського району, селищної ради Лисянки в рік 195-річчя (2009 р.) з дня народження Т.Г. Шевченка назвати Лисянський районний державний історичний музей іменем Тараса Григоровича Шевченка.
Ініціативна група з реалізації проекту: В. Сокур (керівник), В. Шевченко, В. Щербатюк, Т. Чухліб, В. Костенко, Ю. Нестеренко.