|
|
| Проголошення Павла Скоропадського гетьманом України. Київ, 1918 р. |
Служба зовнішньої розвідки України передала до Українського інституту національної пам’яті та Музею гетьманства архівні документи, які розкривають нові сторінки із життя гетьмана Павла Скоропадського.
Документи з канцелярії Гетьманської управи були захоплені радянськими органами держбезпеки у Берліні у 1945 році, після капітуляції нацистської Німеччини. Всього йдеться про 2247 документів на 4215 аркушах, які зосереджено в 19 томах архівної справи. Більша частина документів датована 1935-1939 роками. У них ідеться про непросту політичну ситуацію напередодні Другої світової війни.
Значна частина документів – це листування Павла Скоропадського із сином Данилом, який, подорожуючи різними країнами, намагався об’єднати навколо ідеї визвольного руху якомога більше людей та відшукати політичних партнерів.
За оцінками фахівців, ці матеріали мають історично-культурне значення, більшість із них є оригінальними та ексклюзивними.
Під час церемонії передачі документів голова Служби зовнішньої розвідки Микола Маломуж зазначив, що раніше документи були засекречені. „Наразі документи передано дослідникам для подальшого опрацювання та оприлюднення з метою відродження історичного складного шляху українського народу до незалежності”, - підкреслив М.Маломуж.
У заході взяли участь в.о. голови Українського інституту національної пам’яті Ігор Юхновський, його заступник Владислав Верстюк, директор Музею гетьманства Галина Ярова.
Гетьман Павло Скоропадський очолював Українську державу, про встановлення якої замість УНР було оголошено 29 квітня 1918 року, близько шести місяців. За цей час він встиг відкрити Українську академію наук, два державні українські університети - у Києві та Кам’янці-Подільському, 150 українських шкіл. Було утворено Українську автокефальну церкву, низку національних закладів культури. Розпочато розбудову українського війська.
П.Скоропадський решту життя прожив у Німеччині, загинувши при бомбардуванні 16 квітня 1945 року.