Цей лист надійшов до редакції «УК» із берегів мальовничої річки Прип’ять, що починає свій плин до Дніпра з західної Волині. Саме тут розташоване стародавнє селище Ратне, де мешкає авторка допису до нашої газети, восьмикласниця місцевої школи-гімназії №1, юна козачка УРК Богдана Шмиговська.
Від осінньої Покрови до зимового Різдва – часова відстань майже у два місяці. За цей проміжок часу у селищі сталося чимало подій. Але гімназисти-ратнівці назавжди запам’ятають саме 14 жовтня – свято Українського козацтва, день, коли вони поповнили лави невід’ємної його складової – Українського Реєстрового Козацтва.
Закарбувалася подія і в моїй пам’яті, адже це було чудове козацьке свято, неповторне, а тому й незабутнє.
У день Покрови Пресвятої Богородиці на подвір’ї нашого навчального закладу дзвінко лунали козацькі пісні, марші. І це не дивно, адже велике церковне свято, що дуже шановане в православному світі, водночас є і Днем Українського козацтва.
Щорічно о цій порі у нашій школі-гімназії проходить посвята молоді у козаки. Ось і нинішньої осені юнаки та дівчата давали клятву козацькому товариству, матері Україні любити і захищати рідну землю, примножувати славні народні традиції, бути вірними синами і доньками своєї Батьківщини. Козаки-новобранці урочисто обіцяли відстоювати споконвічні цінності українського народу: високу духовність, палкий патріотизм, любов до Бога, шанобливе ставлення до старших.
У струнких шеренгах завмерли учасники святкового дійства. Під ритмічні звуки невмирущого козацького маршу, під величну музику і слова Державного гімну України проноситься і завмирає наш Державний прапор.
Урочисту посвяту у козаки розпочав педагог, отаман Ратнівського осередку УРК, генерал-майор УРК Георгій Пінкевич. Із вітальними словами до гімназистів звернулася директор школи-гімназії №1 К.П.Власюк, яка у своєму виступі наголосила на тому, що навчальний заклад має добрі традиції і лише наполегливою працею, корисними справами ми зможемо продовжити почин попередників.
Кращим козакам школи було доручено покласти квіти до пам’ятників Т.Г.Шевченку та Герою Радянського Союзу В.П.Газіну.
Особливого забарвлення святу надав молебень, який провів благочинний Ратнівської округи отець Іоанн.
І ось настав найочікуваніший момент – посвята у козаки. Одинадцятикласник Сергій Федоренко зачитує текст присяги козака УРК, учні за ним повторюють, а потім за наказом отамана цілують козацьку шаблю й Державний прапор. Отець Іоанн окропив новобранців свяченою водою, благословивши молодь на добрі справи, а також вручив усім іконки із зображенням Божої Матері.
З гордістю і хвилюванням приймали козаки-старшокласники поздоровлення від Гетьмана Українського Реєстрового Козацтва Анатолія Шевченка, командувача Західного прикордонного округу УРК Анатолія Марущака, отамана Волинського обласного товариства УРК Романа Карпюка.
Привітали козаків і працівники міліції. За активну роботу з профілактики безпеки на дорогах кращі вартові козацького дорожнього підрозділу отримали нагороди. Нагородами відзначено також козацький прапороносний взвод.
На цьому заході найстаршому козакові Волині, 93-річному жителю Ратного, Петру Федоровичу Приймачку було присвоєно звання підполковника УРК. Козацький старійшина у своєму схвильованому виступі-відповіді зазначив, що козацькі славні дороги проходили і через Волинський край. Недарма ж тут є і Козацька гора, і річка Козачівка. Ветеран побажав молоді гранітного здоров’я і мирного неба.
Директор школи К.П.Власюк звернулася до молодих козаків з надією, що складання присяги стане для них особливою подією у їхньому житті, бо це – святий обов’язок і велика відповідальність.
Як і годиться, Покровське свято завершилося урочистим маршем-парадом. А нам залишається наостанок зробити приємну констатацію: півтисячний юнацько-козацький полк поповнився майже сотнею новобранців. Отже, козацька справа – живе!