|
|
| Козак Харківського полку, філософ, поет, автор пісні «Їхав козак за Дунай» Семен Климовський |
Наприкінці минулого року творче об'єднання документальних та художніх фільмів Національної телерадіокомпанії України презентувало телеглядачам нову документальну стрічку «Пісня Всесвіту «Їхав козак за Дунай» (автор сценарію – Володимир Качур, режисери – Володимир Качур, Сніжана Потапчук, оператор-постановник – Володимир Таргонський). Як на мене, документальний фільм видався досить цікавим і емоційним, бо історія життя цієї пісні викликає почуття захоплення і національної гордості. Сподіваюсь, що ця стрічка приречена на успіх, адже відома українська пісня «Їхав козак за Дунай» мала і, безперечно, має шалену популярність у цілому світв – від Європи до Америки. Її вважають (звичайно, у своїх варіантах) власною народною шотландці і поляки. А у цьому фільмі зазвучав її переклад і китайською.
Доля відомої української пісні «Їхав козак за Дунай», яка стала духовним та культурним надбанням нашого народу, має цікаву майже трьохсотлітню історію. Цей твір поширився на українських теренах у XVIII столітті. Але цей мотив набув популярності також і серед німецького народу.
Німці вважали його власним фольклорним надбанням, яке знайшло чудове продовження у творчості Бетховена. Композитор кілька разів опрацьовував мелодію. Цікаві варіації на тему цього пісенного твору зробив також італійський композитор Томмазо Траетта.
Творчий колектив фільму вирішив з’ясувати, яким чином ноти пісні «Їхав козак за Дунай» потрапили до рук Бетховена і Томмазо Траетта, де вперше композитори почули цей мотив та хто насправді є автором пісні?
Документальна стрічка «Пісня Всесвіту «Їхав козак за Дунай» аргументовано доводить, що саме Семенові Климовському, козакові Харківського полку, належить авторство цієї пісні. Деякі науковці схиляються до того, що Семен Климовський у своєму пісенному творі надзвичайно вдало поєднав власні творчі знахідки з мотивами відомої пісні «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці».
«Найперше я дякую Богові, який зібрав нас усіх, хто працював над фільмом, в єдину творчу клітину. Дякую Йому за те, що Він відкрив мені ім’я Григорія Нудьги – дослідника пісні «Їхав козак за Дунай», адже саме з його праць я багато дізнався про цей твір, – каже автор сценарію Володимир Качур. – У стрічці ми досліджуємо питання: коли саме Семен Климовський написав пісню «Їхав козак за Дунай», що спонукало його до написання цього твору? В результаті дійшли висновку, що події 1709 року – поразка під Полтавою та знищення Гетьманщини – спонукали Семена Климовського написати пісню з маршовими ритмічними інтонаціями, які би пробуджували у козаків дух вольності та геройства».
|
|
| Бетховен – німецький Мамай |
Народна пісня у полі зору німецького композитора
У петербурзькій громадській бібліотеці зберігається унікальна реліквія – зошит великого німецького композитора Людвіга ван Бетховена. А в ньому – власноручні нотні записи композитора, котрі він здійснив у 1816 році, серед них шість пісень (без тексту). Одна з мелодій – мотив відомої української пісні «Їхав козак за Дунай».
Яким чином українська народна пісня опинилася у полі зору німецького композитора? Ось що пише про це відомий краєзнавець та історик Станіслав Цалик.
Згідно з однією версією, пісня потрапила у Німеччину разом із солдатами російської армії, що воювала з Наполеоном, – серед переможців було чимало українців. Існує ще й інша версія, згідно з якою пісню привезла німецька мандрівниця Ельза Рьоке після відвідин Росії та України у 1796 році.
Найпереконливішою видається все-таки наступна версія.
Приїхавши у 1792 році до Відня, Бетховен познайомився із сином останнього українського гетьмана Кирила Розумовського – Андрієм Розумовським, послом Росії в Австрії. Посольська садиба у Відні, з її славнозвісними музичними вечорами, була своєрідним «українським острівцем» – тут незмінним успіхом користувалася саме українська музика у виконанні українських співаків та бандуристів.
З 1806 року Бетховен разом з іншими знаменитостями того часу був частим відвідувачем посольських вечорів. Не є таємницею, що композитору сподобалися почуті тут українські пісні – надзвичайно мелодійні, співучі і зворушливі. Андрій Розумовський замовив Бетховену три квартети, і композитор виконав замовлення. В першому квартеті він використав мелодію української народної пісні «Ой, надворі метелиця», в другому і третьому – варіації на тему пісні «Від Києва до Лубен».
Цікаво те, що саме ці три квартети вважаються вершиною творчості Бетховена. Знаменитий французький письменник Ромен Ролан із захопленням відгукувався про ці твори: «Наважуся навіть сказати, що вони кращі за всі інші квартети. Окрім ориґінального замислу і нечуваної відваги, вони характеризуються симфонічною довершеністю звучання».
Зацікавився Бетховен і українським танцем «Козачок». Його мелодію композитор використав у своїй творчості двічі: у 8-ій сонаті для скрипки та фортепіано, а також у першій частині 16-ої сонати для фортепіано. Мелодії козацьких пісень, почуті у Розумовського, містяться у заключній частині «Апасіонати» (Соната №23, Опус 57) і в славетній 9-ій симфонії, а в одній із його сонат звучить українська пісня «Одна гора високая».
Не раз звертався великий композитор до пісні «Їхав козак за Дунай». Вперше – у 1815–1816 роках, готуючи збірку шотландських (!) народних пісень, яку йому замовив единбурзький видавець Г.Томсон. Працюючи над збіркою, композитор вирішив додати до шотландських пісень ще й слов’янські, видавши збірку під іншою назвою – «Пісні різних народів». Тоді він і завів зошит, про який ішлося на початку статті. З невідомих причин маестро так і не відіслав зошит видавцю. Зошит зберігався в архіві композитора, а після його смерті потрапив на аукціон, таким чином опинившись у петербурзькій громадській бібліотеці.
Дещо пізніше Бетховен знову повернувся до уподобаної ним української пісні, цього разу він опрацював її для голосу у супроводі фортепіано, скрипки і віолончелі. Втретє він узявся за цю пісню у 1810 році, створивши нову обробку для фортепіано і флейти (Опус 107). Ця робота вийшла у світ у тому ж році в збірнику «Варіації на російську тему» (Україна в той час входила до складу Російської імперії).
І лунає наша пісня континентами
Втім, не лише Бетховен захоплювався піснею «Їхав козак за Дунай». У 1818 році німецький та австрійський композитор Йоган Гуммель, учень Моцарта, створив чудову обробку цієї пісні для фортепіано, віолончелі та флейти (Опус 78). У 1839 році її обробив для чоловічого хору німецький композитор Йоган-Крістіан-Фрідріх Шнайдер. Як наслідок численні самодіяльні колективи та хори, яких у той час було чимало в Німеччині, почали виконувати цю пісню і зробили її досить популярною в Європі.
Варіації на тему «Їхав козак за Дунай», як уже зазначалося, написав також італійський композитор Томмазо Траетта, а італійський переклад – Домініціс. Французький переклад пісні було здійснено кимось із польських емігрантів, яких тоді було чимало в Парижі. Скоріш за все, автор перекладу – Совінський, який опублікував французький переклад пісні у своїй збірці «Польські народні і популярні пісні». Однак справжньою популярністю у Франції ця українська пісня завдячує польському композитору і скрипалю, учню великого Ніколо Паганіні, – Каролю Липинському, котрий з великим успіхом виступав у Парижі, виконуючи серед інших і «Їхав козак за Дунай». У 1814 році Вацлав Ганка опублікував у Відні переклад «Їхав козак за Дунай» на чеську.
У 1815 році в американському місті Філадельфія були надруковані ноти цієї пісні та її англійський переклад. Наступного року ноти і текст були видані в англійській столиці Лондоні, а в 1822-му в американському Балтиморі. Ось фрагмент одного з перекладів:
THE COSSAC AND HIS LOVE
Mounted on his sable steed,
Hurry to war the bold Cossac;
Tender accents check his speed,
Fondly call him back.
She. Gallant youth, Love
bids thee stay;
Mark those tears that flow
for thee;
Yet, if needs thou must away;
Think, oh, think of me.
На початку ХХ століття у США з’явилися нові переклади цієї пісні. Нею зацікавилися співаки, композитори, аранжувальники. У 1925 році вона увійшла до оперети «Song of the Flame» («Пісня вогню») як центральний дует усього твору – його виконують закохані у час розлуки. Ця оперета мала шалений успіх, ішла на сцені Нью-Йоркської опери 219 разів поспіль (!), а наступного року її зняли на кіноплівку. Українську мелодію для цієї оперети аранжували відомі американські композитори Герберт Стосат, автор музики до багатьох голлівудських фільмів, і славнозвісний Джордж Ґершвін. Між іншим, Ґершвін провів дитинство у Нью-Йорку на вулиці, яку називають «Малою Україною» – либонь, там мешкало чимало еміґрантів з України. В будь-якому випадку, за словами самого Ґершвіна, він із самого дитинства був непогано знайомий з українцями та їх піснями…
У тому ж 1925 році в США вийшло фундаментальне багатотомне видання «Міжнародна бібліотека музики для вокалістів». У VI томі серед найкращих пісень усіх часів і народів надрукована й українська – «Їхав козак за Дунай».
Ось така наша пісня, створена три століття тому козаком Семеном Климовським. Вона не пішла у забуття, а навпаки, стає не тільки нашою народною, а й піснею чотирьох континентів. А фільм про долю пісні, динамічно змонтований, наповнений прекрасними голосами співаків-солістів і Національної заслуженої капели бандуристів України імені Г. Майбороди, ще раз нагадує глядачам про нашу духовну спадщину і викликає гордість за наших талановитих пращурів.