|
|
Протягом місяця, з 12 січня по 15 лютого цього року, в експозиційній залі Вінницького обласного краєзнавчого музею тривала виставка Музею історії міста Дніпродзержинська «Мамай-fest: подільська проекція».
Експозиція створена за результатами мистецького фестивалю, який започатковано у Музеї історії міста Дніпродзержинська два роки тому, а також доповнено творами вінницьких художників на тему «Козак Мамай». Загалом представлено близько 80 творів у різних техніках образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва - у живописі, графіці, скульптурі, різьбі по дереву, витинанці, декоративному розписі тощо. В інноваційному проекті брали участь відомі художники і майстри з багатьох регіонів України. У липні 2009 р. у Львівському музеї історії релігії з великим успіхом експонувалася виставка «Мамай-fest: галицька проекція». Після її відкриття 9 липня 2009 р. митці Галичини та Придніпровського краю заснували Мамаєве товариство, яке взяло собі за мету «утвердження національних символів в українському модерному мистецтві».
|
|
Загальною темою фестивалю є збірний образ козака Мамая - кобзаря-характерника, мандрівного запорожця, вояки і гультяя, жартуна і філософа, бабія і ченця одночасно, тобто справжнього народного героя: «Хоч дивись на мене, та ба не вгадаєш, відкіль родом і як звати, нічичирк не скажеш». У народній свідомості Мамаї сприймалися узагальнено, стосовно кожного реального козака, що мав власне ім’я та прізвище.
Народні картини, що зображують козака під деревом, давно стали візитівкою української культури, символом її національної самобутності. Ще у ХIХ cт. ці зображення можна було побачити і в простих селянських хатах, і в розкішних дворянських садибах. До образу Мамая зверталися великі діячі минулого - Тарас Шевченко, Іван Франко, Ілля Рєпін, Георгій Нарбут; його вивчали видатні вчені Дмитро Яворницький, Данило Щербаківський, Платон Білецький.
|
|
Сучасні дослідники вважають, що козак Мамай - один із психотипів українців, матриця, закладена в нас Богом, природою, історією. В Мамаях закодована дуже важлива для української душі інформація. Вона знаходить своє виявлення в найбільш складні для нації часи і виривається назовні.
Універсальна народна картина «Козак Мамай» виступала як першооснова у сучасному образотворенні, створюючи новий художній простір. Образ Мамая вабив як учасників фестивалю, так і гостей своєю химерністю, загадковістю, невловимістю, що давало можливість для творчої уяви, багатства трактувань. Власне бачення цієї теми на виставці запропонували сучасні митці - Володимир Наконечний, Сергій Алієв-Ковика, Олександр Чегорка, Володимир Городиський, Анатолій Жежер, Микола Аніщенко, Валентина Панко, Наталя Рибак та інші.