«Повинен я духовне насіння розсіювати по світу…»
Ці слова першодрукаря Івана Федорова можна прочитати на стіні однієї із музейних світлиць. Символічно, що саме там відбувалася виставка фото з табірного життя юних українців. Розсіювати по світу насіння духовності, наповнювати добром серця молоді, пробуджувати цікавість до минувшини свого роду, краю, народу… Прищеплювати любов до рідної мови, прабать-ківської землі, гордо нести звання українця… Така мета конкурсу.
- Якось після тренувань, походів, козацьких ігрищ козачата зібралися біля традиційної вечірньої ватри, - згадує директор табору й ініціатор конкурсу Володимир Шерстюк. - Серед нічної тиші та потріскування дров лунали імпровізації, казки, легенди, різні бувальщини й придибенції. Діти розповідали так цікаво й захоплено, що стало жаль втрачати нафантазовані ними історії, захотілося якось зафіксувати, зберегти. Мимоволі спало на думку: а чи не влаштувати нам змагання на кращий твір?.. Та не простих оповідань, а повчальних, скажімо, про власний родовід, своє місто чи село, походження прізвищ і місцевих назв… Політ фантазії ніхто не обмежував. Вік - також. У конкурсі взяли участь діти від семи до шістнадцяти років, проте, за його умовами, оцінювали роботи хлопчиків і дівчаток віком від восьми до чотирнадцяти років.
Розпочався конкурс 9 листопада 2009 року, а завершився 9 березня 2010-го. З усіх куточків України надійшло понад чотириста творів, над якими працювало компетентне журі у складі народних артистів України Богдана Бенюка, Раїси Недашківської, Анатолія Матвійчука, казкаря Сашка Лірника та інших. Відібрано тридцять найкращих оповідок, які мають опублікувати у спеціальній збірці. Визначили переможців.
Перше місце посіли Уляна Гириловська та Андрій Олефір із Києва, Ілля Стрига з села Руська Поляна, що на Черкащині, Валентин Третяк із села Козлева та Святослав Онуфрик з Ірпеня, що на Київщині, Ян Марченко з Кременчука Полтавської області, Юлія Євсюкова з Орджонікідзе, що на Дніпропетровщині, Богдан Яроцький із Григоро-Бригадирівки Полтавської області, Марина Тітко з Черкас та Богдан Гадзюк із Луцька. Всі вони отримають путівки у міні-січ «Козацька фортеця», яку цього року планують влаштувати на Полтавщині. За друге місце вручили цінні козацькі подарунки Віктору Дяченку з села Красного Миколаївської області, киянам Іванові Пелиху, Ярославові Свириду та Олександрі Афанасьєвій, Юлії Опанасюк із селища міського типу Корнина, що на Житомирщині, Ярославові Машкіну з Кам’янки Запорізької області, Альбіні Шарі з села Конятина, що на Чернігівщині, Вадимові Гриценку зі Слаутська Сумської області, Інні Дегтюк з Адамівки Одеської області та Марині Дригайло із Змієва, що на Харківщині.
«Щоб відчули силу свого роду…»
Один із організаторів перегонів «козацьких казкарів» Тарас Лемешко вважає, що головне завдання конкурсу - «щоб діти відчули силу свого роду». Його вразили дитяча безпосередність, допитливість, цікавість до походження