4.06.1775 р. - російські війська під командуванням генерала П.Текелія зайняли Нову (Підпільненську Січ) - останню Запорізьку Січ. Тритисячна залога Нової Січі склала зброю і присягла на вірність Катерині II. Конфісковано на користь Росії 160 тисяч рублів (монетою), вивезено військові клейноди, артилерію, боєприпаси, інші цінності та архів.
5.06.1572 р. - створено один із перших нормативно-правових актів, що регулювали козацьке станове судочинство, - грамоту короля Речі Посполитої Сигізмунда II Августа. Таким чином козаки були конституйовані в окрему станово-професійну групу з особливим статусом.
7.06.1668 р. - біля Диканьки на Полтавщині відбулося об’єднання правобережних, під проводом П. Дорошенка, і лівобережних, під проводом І. Брюховецького, козацьких військ для боротьби за визволення від московської влади та об’єднання України під однією булавою.
17.06.1663 р. - під Ніжином (Чернігівська область) на Чорній раді Івана Брюховецького було проголошено гетьманом Лівобережної України.
24.06.1659 р. - українське козацьке військо на чолі з Іваном Виговським разом із татарською ордою на чолі з Мухаммедом-Гіреєм IV розбили московське військо під Шаповалівкою (селище поблизу Конотопа, що на Сумщині).
26.06.1651 р. - у битві під Ріпками поблизу Лоєва загинув Мартин Небаба - герой Визвольної війни українського народу на чолі з Б.Хмельницьким.
27.06.1709 р. - відбулася Полтавська битва - вирішальна у Північній війні.
28.06.1783 р. - підписано імператорський указ, згідно з яким у Лівобережній Україні замість козацьких було створено десять регулярних кавалерійських полків. У полки набирали не лише козаків, а й селян. Полки утримувалися за рахунок подушного податку з козацтва.
29.06.1659 р. - закінчилася блискучою перемогою для українського гетьмана Івана Виговського Конотопська битва, під час якої російське військо було повністю знищене.
30.06.1941 р. - на Народних зборах у Львові, що були скликані Організацією українських націоналістів, було урочисто оприлюднено Акт відновлення Української держави. Також було створено уряд - Українське державне правління (УДП) на чолі з Ярославом Стецьком.
Червень 1728 р. - вийшов указ про те, що запорожців, які поверталися в Гетьманщину, потрібно приводити до присяги, видавати нові паспорти і відсилати за місцем попереднього проживання.
Червень 1909 р. У Полтаві з ініціативи викладача історії Петровського Полтавського кадетського корпусу, краєзнавця та архівіста І.Ф.Павловського до 200-літнього ювілею події на історичному полі битви було відкрито музей (офіційна назва „Музей Полтавської битви на Шведській могилі”).
У 1981 році музей і комплекс пам’ятників «Поле Полтавської битви» оголошено Державним історико-культурним заповідником з охоронною зоною 771,5 га. Завдяки високопрофесійному і патріотичному колективу, музей став справжнім місцем паломництва для українців і гостей нашої країни.
|
|
| Загальний вигляд центрального входу до Музею історії Полтавської битви. |
|
|
| Фрагмент експозиції зали „Козацька держава до подій Північної війни”. |
Сьогодні Державний історико-культурний заповідник „Поле Полтавської битви” - це значний науково-методичний і культурний центр з вивчення історії України періоду XІV-XVIII століть у контексті європейської історії. Заповідник „Поле Полтавської битви” єдиний в Україні входить до ІАМАМ - міжнародної організації військово-історичних музеїв під егідою ЮНЕСКО, включений до всесвітнього туристичного маршруту. На території заповідника знаходиться десять гранітних обелісків на місці колишніх редутів (1939 р.), пам’ятник шведам від росіян (1909 р.), пам’ятник шведам від співвітчизників (1909 р.), пам’ятник на місці переправи російської армії через Ворсклу (1959 р.), пам’ятний знак на місці командного пункту Петра І (1973 р.), Братська могила загиблих російських воїнів (1894 р.), Сампсоніївська церква (1852-1856 рр., реконструйована 1895 р.), пам’ятник Петру І перед будинком Музею історії Полтавської битви (1915 р.), ротонда вшанування пам’яті полеглих у Полтавській битві (2009 р.).
В дев’яти експозиційних залах музею представлені безцінні історичні реліквії: холодна і вогнепальна зброя, медалі, монети, живописні полотна, портрети, ікони, гравюри, бойові прапори, обмундирування, старовинні книги, карти, грамоти та інші історичні документи ХVІІ - першої половини ХVІІІ століття.