Перший в Україні, а то й у Європі, музей історії суднобудівництва створюється у Запоріжжі. Унікальні знахідки, підняті з глибин Дніпра, мабуть, стануть початком експозиції. Серед ентузіастів, які ініціювали важливу справу, - Георгій Іванович Шаповалов, доктор історичних наук, професор, директор Запорізького обласного краєзнавчого музею. Йому, мабуть, якнайкраще було відомо, що на Хортиці з кінця 17 століття існувала запорозька верф, де майстри створювали й ремонтували кораблі. Флотилію започаткував ще гетьман Іван Мазепа, а пізніше будівництво очолив адмірал Наум Сенявін, який за проектом Петра I удосконалив італійську бригантину. Це її, після козацької чайки, було піднято на берег.
Ідея підводної археології виникла досить давно, ще в 60-і роки минулого століття. Тоді у Запоріжжі з’явився клуб підводників, які час від часу натрапляли на історичні знахідки: ядра, якорі, монети, наконечники. Згодом підводні археологи зрозуміли, що поблизу Хортиці варто шукати не тільки дрібниці. Адже там був “похований” цілий комплекс: і човни-довбанки, і скіфські човни, й античні кораблі, й кораблі Київської Русі.
Навесні 1998 року внаслідок величезної повені, після скинення води поблизу Дніпрогесу, раптом відкрився перший корабель – козацька чайка. Його підняли у 1999 році і тоді ж побачили бригантину. Стало очевидним, що біля Хортиці таки існує справжнє кладовище кораблів – учасників російсько-турецької війни 1730-1739 рр. Власне, тоді ж у Запоріжжі з’явився на громадських засадах інститут підводних досліджень. Його президент Максим Остапенко, співробітники Валерій Нефедов, Дементій Кабаля, Валерій Козирєв – професіонали високого класу. Завдяки їх зусиллям ми тепер можемо зазирнути в минуле, побачити бойовий корабель, який брав участь у захопленні Очакова, відбивав напади турків у Чорному морі. Йому понад 260 років, але корабель зберігся майже на 60%. А він не залізний, не броньований, не з пластмаси – він з дерева!
Хтось може здивуватися: навіщо цей старий мотлох? Але люди мислячі добре розуміють, що в наш вік технічного прогресу інтерес до старовини зовсім не зайвий. Знайдені археологами давні поселення, поховання, а тепер і взірці військово-морської техніки наближають до нас історію, єднають покоління. А крім цього, наші предки володіли багатьма таємницями, розкриття яких пішло б на користь і сучасним дослідникам і винахідникам.
Добре, що владні структури це усвідомлюють і сприяють здійсненню багатьох проектів, зокрема створенню комплексу “Запорозька Січ”, в якому, напевно, знайдеться місце і для “Запорозької корабельні” – історичного музею судноплавства.