|
|
| Пам’ятний знак засновникові міста Петру Калнишевському у Кривому Розі. |
У Києві, в Українському фонді культури, відбулося підбиття підсумків Всеукраїнського конкурсу мультимедійних проектів „Петро Калнишевський та його доба”, присвяченого 320-ій річниці від дня наро-дження останнього кошового Запорозької Січі. На конкурс, співорганізаторами якого виступили Український інститут національної пам’яті та Всеукраїнський благодійний фонд імені Петра Калнишевського, надійшло понад 200 мультимедійних робіт з усіх регіонів України.
Кожна з робіт, відзначали члени журі, - це не просто екскурс в історію, це щире слово про легендарного кошового, якого лише за приналежність до січового братства імператриця російська прирекла на 25-річне перебування у кам’яному мішку Соловецького монастиря. 3 серпня 1775 року царський указ сповістив кінець Січі „із знищенням самого імені запорожців”; кошового Петра Калнишевського, який напередодні за мужність і сміливість у російсько-турецьких війнах царицею був нагороджений орденом з діамантами, заковано в кайдани й кинуто до одиночної келії-тюрми, де за чверть століття він осліп. Така ж доля чекала і його побратимів: суддю Павла Головатого ув’язнили в Сибіру, у тобольському монастирі, військового писаря Глобу відправлено в інший сибірський монастир - монастирі в тодішній Росії були одночасно й тюрмами, звідки не було виходу на світ Божий.
Вірне служіння Петра Калнишевського Запорозькій Січі (посаду кошового обіймав з 1762 року, а з 1765 року незмінно залишався кошовим до знищення Січі), активна участь в українському державотворенні (упродовж десятиріч сотні тисяч українців з Гетьманщини, Правобережжя, Полісся заселили малолюдний південь України, де отримали від запорозького кошового усілякі пільги) та страдницьке завершення земного шляху тепер уже канонізованого собором Української православної церкви лицаря дикого поля не забуті, як того домагалася російська імператриця.
Про всенародну пам’ять та шану до імені святого Калниша і свідчить Всеукраїнський конкурс мультимедійних проектів „Петро Калнишевський та його доба”, підготовлених як учнями загальноосвітніх шкіл, так і професійними мультимедійниками.
Підбиваючи підсумки конкурсу, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду імені Петра Калнишевського Іван Рішняк зазначив, що фондом проведено десятки культурологічних та мистецьких акцій, що мають на меті популяризацію української історії та лицарів українського духу. Це і встановлення пам’ятника Калнишевському у його рідному селі Пустовійтівка, на Роменщині Сумської області, відновлення церкви, колись збудованої тут коштом кошового отамана, проведення тематичних науково-практичних конференцій, випуск книг „Од Калниша вісті…”, „Лицар дикого поля” та „Петро Калнишевський і його доба”, проведення пленерів художників.
Особливість нинішнього проекту, конкурсу мультимедійних робіт, у тому, що в ньому взяли участь багато молоді - шкільної та студентської, учителі, краєзнавці, - підкреслив Іван Рішняк. Високо оцінили значення конкурсу, як одного із засобів формування громадянського суспільства, виховання національної самосвідомості та патріотизму, усі члени журі, зокрема і дослідник життя Петра Калнишевського, автор книг про кошового отамана Данило Кулиняк.
Після перегляду мультимедійних робіт, визнаних кращими, відбулася церемонія нагородження переможців конкурсу. Перше місце у конкурсі посіла дитяча кіностудія Сватівської загальноосвітньої школи №6 з Луганщини. Автори фільму про Петра Калнишевського Валентина Романькова та Сергій Загоруй отримали диплом переможців і грошову премію. Друге місце журі присудило учителям-краєзнавцям із села Джулинка Бершадського району Вінницької області Ларисі Трохименко і Ніні Козійчук, третє - студентам Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя Віктору Черненку, Олексію Пархоменку та Ігорю Бикову. Директор Українського фонду культури відомий поет Борис Олійник та кінорежисер, народний артист України Володимир Савельєв почесні грамоти та премії вручили й Олександрі Єровенко, учениці ЗОШ № 17 з Павлограда Дніпропетровської області, Анастасії Войті та Анні Форталь із Запоріжжя, журналістці із Сум Тетяні Голуб.