Нещодавно в Одесі видано монографію Наталії Діанової «Формування етноконфесійної структури населення міст Південної України (кінець XVIII - перша половина ХІХ ст.)». Автор, зокрема, вказує на роль українських козаків у розбудові й заселенні міст Південної України. Дослідниця пише: «Значну кількість міст на півдні України засновано на колишніх козацьких землях, де була добре розвинена торгівля, промисли та ремесла, що стало певним економічним підґрунтям для їх подальшого соціально-економічного розвитку. Прикладом можуть слугувати Катеринослав, Новомосковськ, Вознесенськ, Верхньодніпровськ та інші міста».
Дослідження православних могил у розташованих неподалік Одеси селах - Куяльнику, Нерубайському, Великому Дальнику, Прилиманському та інших - засвідчили, що вже в 70-90-ті роки XVIII століття там існували козацькі поселення. Численні кам’яні пам’ятники дозволяють конкретизувати місце знаходження великої кількості козацьких хуторів у Буго-Дністровському межиріччі. Після зруйнування Запорозької Січі багато козаків оселилося на околицях Хаджибея (згодом - Одеси). Після приєднання Хаджибея до Росії тут оселилися козаки, що були у Чорноморській гребній флотилії Й. Дерибаса. Вони утворили особливу слобідку, або передмістя, на Пересипу й відіграли надзвичайно важливу роль у розбудові Хаджибея-Одеси протягом 1794-1797 років.
Українські козаки й селяни стали першими мешканцями Катеринослава, Нікополя, Олександрівська, Павлограда, Вознесенська та інших міст. На думку А. Скальковського, місто Вознесенськ взагалі було засновано бузькими козаками. Українські козаки становили більшість у громадах вільних матросів. Під час Кримської війни Одесу захищали батарея під командуванням прапорщика О.П.Щеголева та козаки 1-го і 2-го Дунайських козацьких полків. Вони змусили англо-французьку ескадру припинити вогонь і відійти від міста. Архієпископ Інокентій освятив прапор Дунайського козацького полку і відзначив, що українські козаки відіграли неабияку роль під час оборони Одеси. Сучасний історик Т.Г.Гончарук дослідив внесок нащадків українських козаків у розбудову та розвиток півдня України, передусім Одеси. Серед них - нащадок козацького роду Михайло Михайлович Кир’яков (Кир’яченко), який обіймав посаду начальника митниці з часу її заснування. Саме йому Одеса завдячує побудовою гавані.
Майже 30 років прожив у Одесі внук гетьмана К. Розумовського Петро Розумовський, якого у 1806 році призначили чиновником із особливих доручень при генерал-губернаторові де Ришельє. Помітний слід в історії Одеси залишили й інші представники українських козацьких родин. У першій половині ХІХ століття українці становили більшість серед міського населення Південної України в цілому та православної конфесії зокрема. Своєю діяльністю вони значною мірою сприяли соціально-економічному та культурному розвитку регіону.