Історія фотографії |
Для нас, журналістів, вікопомними стали зустрічі з тодішнім кандидатом у Президенти Віктором Ющенком у його прес-центрі на київському Подолі – вулиці Іллінській, 9. Особливо мені врізалася у пам’ять прес-конференція для вітчизняних і закордонних журналістів, проведена 10 грудня 2004 року. Такого велелюддя кореспондентів ще на бачила простора зала “Могилянки”, як і раніше не чула такого розмаїття іноземних мов.
Як завжди, Віктор Андрі-йович тримався просто, доступно, відкрито, виступав без жодної “шпаргалки”, відповідав вичерпно на всі запитання, перебираючи запланований час. Бо не відпускали присутні, захоплені його глибокими й різнобічними знаннями.
А коли прес-конференція скінчилася, Віктор Ющенко “пішов у журналістський народ”. Його обступив натовп кореспондентів, з кожним він спілкувався, витлумачував те, про що просили. Мені теж так хотілося пробитися до нього ближче й бодай коротко сказати, як ми його любимо всім серцем, віримо й покладаємось на нього безоглядно.
Та де там. За широкими спинами моя спроба наблизитися не вдалася. Тоді я, сама не розуміючи, як це сталося, крикнула: “Вікторе, Сумське земляцтво з Вами!” Покотилася та фраза через голови колег - і (дивовижно!) мене почув Віктор Андрійович. Натовп розступився, і він підійшов, обійняв за плечі і спитав: “Так ви – землячка?” Я ствердно кивнула і почала розповідати, як ми в земляцтві зібралися і написали листа на підтримку В.А.Ющенка.
Вийшло, що я давала інтерв’ю майбутньому Президентові! І досить тривале за обсягом. Віктор Андрійович уважно слухав, не перебивав і не підганяв. Потиснув руку і поцілував у щоку. Звісно, я бачила тільки його і не звернула уваги на фото- і телекамери світу, що знімали нас крупним планом. Коли Ющенко залишив залу, іноземці з перекладачами кинулись до мене брати інтерв’ю, засипали питаннями, цікавились, хто я…
Отак несподівано стала “телезіркою”, бо того ж вечора кілька каналів показали незабутню у житті для мене зустріч з теперішнім і першим всенародним Президентом України. А ще й газета “Україна молода” опублікувала фотознімок з цієї спонтанної і важливої для мене зустрічі.
Побажаймо ж побільше сил Президентові для праці на благо України!