|
|
| Богдан Турчин. |
Людину перший раз обманути не важко, вдруге - вже складніше, а втретє, навіть надзвичайно довірливу, - неможливо. Українці давно навчилися відокремлювати, як сказано у Святому Письмі, «зерно від полови», і тому лише перевіреним та надійним довіряють представляти свої інтереси. Жителі Мостиського району тричі поспіль наділяли мандатом депутата Львівської обласної ради Богдана Даниловича Турчина. «Немає в місті людини, яка б не знала про Богдана Турчина, немає в Мостиському районі населеного пункту, якому б він
не допоміг вирішувати проблемні життєві питання», - кажуть про депутата, радника отамана Львівського обласного товариства УРК, генерал-майора УРК Богдана Турчина його земляки і сповнені надії, що він і надалі буде представляти їх інтереси у Львівській обласній раді.
Від хірурга - до бізнесмена
Дитячі роки Богдана Турчина пройшли в мальовничому містечку Підволочиську, що на Тернопільщині. Героїчна історія, багатющі козацькі й народні традиції краю та сильні родинні гени впливали на формування характеру хлопця. Ще з дитинства мріяв стати лікарем. І не просто лікарем, а обов’язково хірургом. Наміри хлопця щодо благородної професії здійснилися. Після середньої школи вступив до Львівського державного медичного інституту, а після його закінчення, у 1982 році, пішов освоювати «медицинську ниву».
За направленням лікар-хірург потрапив до Мостиської районної лікарні, де й проявилися його ділові якості. Вже через два роки стає заступником головного лікаря. Проте кар’єра для молодого спеціаліста не була самоціллю - перш за все він прагнув професійного зростання. За 13 років хірургічної практики Богдан Данилович прооперував не одну сотню пацієнтів, не одній людині врятував життя.
Ще не стерлися в пам’яті українців малоприємні часи початку 90-х років, коли медикам, освітянам, працівникам культури особливо було сутужно. Тоді й прокинулася в Турчина підприємницька жилка, яка, очевидно, дрімала в його генах.
Тоді талановитий хірург і перекваліфікувався на підприємця - став одним із перших бізнесменів Мостиського району. Саме в цій царині відкривалися для Богдана Даниловича нові горизонти, справді проявилися його підприємницькі та людські якості - бо, окрім власного бізнесу, підприємець як міг і чим міг зараджував землякам, які конче потребували допомоги.
Своє перше приватне підприємство «Богдан», що спеціалізувалося на торгівлі, наданні сервісних послуг тощо, Турчин створив ще на зорі незалежності. Бізнес талановитого підприємця швидко розростався, і в 1995 році на його базі утворюється ТОВ «Богдан», яке з часом стає багатопрофільним, різногалузевим. До сфери діяльності приватної структури входила митно-брокерська діяльність, адже регулювання відносин між перевізниками та митниками у прикордонній області треба було поставити на якісно нову основу. Пізніше умілий бізнесмен освоїв транспортну справу: його структура надавала послуги в транспортуванні та обслуговуванні об’єктів, а згодом створив будівельно-монтажну дільницю. І за цим стояв не лише власний бізнес, а десятки й сотні робочих місць для земляків-мостисьців. У рідному районі будівельники пана Богдана звели багато новобудов, зокрема, будівельна фірма стала генеральним підрядником з будівництва центрів зайнятості, що зводилися в рамках цільової державної програми. Будівництво, капітальні ремонти, реконструкція - все це було у віданні «Богдана». Бізнесова структура росла, і Богдан Данилович зрозумів, що для злагодження роботи потрібен був координаційний орган. Тому наприкінці дев’яностих він створює Асоціацію підприємств середнього й малого бізнесу М-99 (Мостиська-99) і сам її очолює.
Від лану - до столу
На переломі тисячоліть, у 2000 році, Турчин створює ще й сільськогосподарську дільницю. Для цього в селах Крукеничі та Островець узяв в оренду землі сільськогосподарського призначення. У вмілого господаря і сільськогосподарський бізнес, як кажуть, «пішов». Уже через кілька років дільниця «виросла» у дочірнє підприємство «Богдан-агро». Робота на землі не обмежувалася лише збиранням урожаїв. Пан Богдан пішов європейським шляхом: від посадки - до створення готової продукції, як кажуть, «від лану - до столу». Фруктові й овочеві соки, соління, маринади - все це робилося за найкращими технологіями. Щоб освоїти ці виробництва, Богдан Данилович не лише закупив нові виробничі лінії, а й запросив польських спеціалістів для навчання своїх, українських, професійних кадрів. Із таким підходом до справи вже скоро обсяги виробництва обчислювалися мільйонами гривень, працівники отримували стабільні заробітки, поповнювався місцевий бюджет. А нещодавно дочірнє підприємство стало ТОВ «Богдан-агро».
Діяти на перспективу
«Особливість Богдана Даниловича в тому, що він уміє діяти на перспективу. Не задовольняється тимчасовим успіхом, а з хірургічною точністю, прорахувавши подальші кроки й визначивши кінцеві цілі, упевнено й методично йде до поставленої мети», - так кажуть про Турчина всі, хто його знає.
А сам Турчин зазначає, що різні види діяльності відкривають можливості для маневру, для реалізації нових проектів. Але самозбагачення ніколи не було для нього самоціллю. «Серце не може спокійно спостерігати, що діється навколо», - говорить пан Богдан. Через півтора року він зі своїми однодумцями й партнерами святкуватиме 20-у річницю створення першого підприємства. За ці роки зроблено багато корисного для мешканців Мостиського району, особливо не обділяє Турчин увагою соціально незахищених. Земляки кажуть, що немає в районі такого села, яке б не зверталося до нього по допомогу. Депутат допомагає як окремим людям, так і школам, бібліотекам, церквам, сільським радам, окремим господарствам. І не лише фінансова допомога надходить від Турчина, часто-густо надає поміч матеріалами, лікарськими засобами тощо. Фонд депутата обласної ради обмежений, а тому доводиться займатися благодійністю. «Якщо Бог дав тобі, то поділися цим з людьми», - цей християнський постулат закладено навіть в імені нашого героя, і він йому слідує невідступно.
Громадське й культурне життя Мостиськів теж без Турчина уявити неможливо. Богдан Данилович активно сприяє організації та проведенню традиційного міжнародного фестивалю «Форт-Місія», улюбленого свята галичан «Козацькі забави», Днів села, інших заходів. У регіоні від малого до старого - всі знають впливового земляка, бо колишній хірург, а нині успішний бізнесмен і народний повпред небайдужий до їхніх проблем.
Його секретар щоденно приймає заяви від громадян, які сподіваються на допомогу чи підтримку Богдана Турчина. І йдуть з надією, бо знають, що голова постійно діючої комісії з питань промисловості, будівельної індустрії, комунікацій та енергозбереження Львівської обласної ради вислухає, допоможе, зарадить.
Крім вдячних земляків, заслуги нашого героя гідно поціновані й державою. Він - кавалер ордена «За заслуги» III ступеня, має кілька церковних нагород.
Сини козацького роду
Тезка видатного українського гетьмана Богдана Хмельницького не стоїть осторонь і від громадських справ. Йому, нащадку козацького роду, близькі такі поняття, як духовність і патріотизм. Саме з цією метою - виховання у молодого покоління національної гідності, віри у Бога та утвердження народних ко
зацьких звичаїв на рідній землі - Богдан Данилович долучився до Українського Реєстрового Козацтва. Нині радник отамана Львівського обласного товариства УРК, генерал-лейтенант УРК Богдан Турчин вносить свій вклад у виховання молоді Мостиськів на засадах козацьких звичаїв.
Разом із дружиною, вірною супутницею життя Ориславою Степанівною виховали двох синів Юрія та Андрія. Хлопці - справжні козаки - високі, дужі, розумні. Андрій - юрист, працює у Києві, а Юрко вирішив залишитися біля родинного гнізда. Працює на митниці і теж, як батько, депутат - Мостиської міської ради. Тож молодший Турчин також в епіцентрі суспільно-політичного життя району, переймається вирішенням нагальних проблем своїх земляків.
Попри великий оберемок турбот, Богдан Данилович ніколи не забуває про людину, яка дала йому життя. При першій же нагоді не промине відвідати найдорожчу людину - маму. Знає, що там, на його малій батьківщині, в Підволочиську, у затишній батьківській хаті його завжди чекає матуся, нині пенсіонерка, а колись завідуюча архівом, депутат міської ради, знана і шанована в місті людина. Пишається Віра Василівна своїми синами (брат Богдана Даниловича Юрій - також успішний бізнесмен), які зна¬йшли своє місце у житті, залишили помітний слід на землі, не зрадили дідівських козацьких звичаїв.