Макет пам’ятника на місці маєтку Хмельницьких у Лисянці |
Майже чотири століття, що віддаляють нас від активних політичних діянь Богдана Хмельницького, не применшили, а навпаки, піднесли актуальність його зусиль та прагнень у розбудові суспільства початку третього тисячоліття.
Його життя та діяльність описані в наукових монографіях і статтях, романах та повістях, поемах і віршах, оповіданнях та драмах, про нього створені художні та документальні кінострічки, опери, скульптури і картини. Проте не до кінця з’ясовано місце і час народження гетьмана.
Розглядаючи містечко Лисянку поруч із Черкасами, Чигирином та Суботовом як одне з вірогідних місць народження гетьмана України Богдана Хмельницького, необхідно в першу чергу звернутися до першоджерел та відомих історичних праць.
Серед них назвемо літопис Григорія Граб’янки, праці польських і українських істориків, письменників і духовних осіб: Веспесіана Коховського, Михайла Максимовича, Яна Томаша Юзефовича, Дмитра Бантиш-Каменського, Миколи Маркевича. Всі вони з різною мірою переконливості стверджують зв’язок Лисянки з родиною Хмельницьких.
Очевидно, на цих авторів, а також на народні перекази спирався і Тарас Шевченко при написанні «Гайдамаків». Зокрема, у малознаному варіанті розділу «Банкет у Лисянці» в поемі «Гайдамаки» є такий епізод. Ярема поривається до штурму будинку, де укрилася шляхта, але його стримують товариші-гайдамаки: «Шкода муру - Старосвітська штука; А ще гірше, Богданові мурували руки». - Богданові? Шкода! Шкода! Гетьманської праці». Проте цей «старосвітський» будинок, скоріш за все, мав відношення, як до Михайла, так і до Богдана Хмельницького.
Відомий письменник Михайло Старицький, який народився за 30 кілометрів від Лисянки, в селищі Стеблів, у творі «Останні орли» пише: «Лисянка спершу належала родині Чермінських, а потім, у 1622 році, ввійшла до складу Чигиринського староства за Даниловича, котрий обвів замок стінами, озброїв його, а також завів у підзамчому ярмарок. У цьому містечку за часів Даниловича народився й виріс Хмельницький, - за одними переказами - батько Богданів, Михайло, а за іншими - сам Богдан». За родовою легендою, яку особливо активно популяризував гетьман Юрій Хмельницький, його дід Михайло походив з роду одного з перших запорозьких гетьманів Венжика Хмельницького, котрий відзначився активною боротьбою проти ординців на початку 30-х років ХVІ ст. Однак, як зазначає відомий дослідник козацтва професор Ю. Мицик, «…саме Михайлові Хмельницькому належить важлива роль у розбудові, а часом і заснуванні ряду населених пунктів Черкащини, передусім самої Лисянки. Він офіційно виконував обов’язки осадчого, тобто займався заснуванням нових сіл і містечок, виконував писарські обов’язки під час збирання податків».
Також у «Сборнике из сочинений покойного протоиерея Иоанна Наумовича», третього видання 1898 року, зазначено, що «….гетьман України Богдан Хмельницький родився в селі Лисянка неподалік від Києва».
Що ж до Хмельницького Михайла, то майже всі вище¬згада¬ні автори стверджують, хоч і непевно, що його батьківщиною була Лисянка або хутір Хмельник під Лисянкою.
В енциклопедичному дослідженні «Край козацький. Довідник з історії Лисянщини» відомий учений-історик козацтва Тарас Чухліб пише про Михайла Хмельницького: «…брав участь у відбудові Лисянки. Очевидно, саме тут Хмельницький одружився з козачкою з Переяслава, яка й дала життя видатному державному діячеві».
Шлюб відбувся десь на початку 1590 років. Так твердять у своєму дослідженні «Богдан Хмельницький» академік
В. Смолій та професор В. Степанков. А народився Богдан Хмельницький, як відомо, 27 грудня 1595 року. То вважаємо за доцільне постановку проблеми «де народився Богдан: ще в Лисянці чи вже в Суботові», яку досліджує Володимир Щербатюк. Доречним, на нашу думку, при цьому враховувати те, що польський магнат Ян Данилович, який десь між 1592 і 1594 роками був Корсунським і Чигиринським старостою, подарував Хмельницькому хутір Суботів. За іншими даними, Михайло, перебуваючи у нього на службі та користуючись його підтримкою, сам придбав чи заснував його.
Родинний маєток Хмельницьких
Звертаючись до історії Лисянки, слід зазначити, що назву Монастирок було отримано від збудованого за кілька верст на північ від Лисянки у середині 1656 року православного Свято-Троїцького монастиря на кошти Лисянського сотника. Монастир був обнесений валами і мав на озброєнні гармати, відіграючи при цьому стратегічну роль в історії Лисянщини. Свято-Троїцький монастир у 1656 році освятив Антіохійський патріарх Макарій ІІІ, який мандрував з Дамаска до Москви через Україну. Скоріш за все, як твердять дослідники, цей факт дав назву поселенню Монастирок, яке з часом розрослося до села Монастирок.
У радянські часи село Монастирок отримало назву Жовтень. Потім цей населений пункт у листопаді 1952 року був приєднаний до смт. Лисянка Черкаської області. Зараз він адміністративно і територіально злився в один населений пункт з Лисянкою та складає її частину, відому як мікрорайон «Монастирок-Жовтень».
Цікавим є опис містечка Лисянки Л.І.Полихевичем у книзі «Сказание о населениях, местностях Киевской губернии, или Статистические, исторические и церковные заметки о всех деревнях, селах, местечках и городах, в пределах губернии находящихся». Із цього опису, складеного в 1861 році, вбачається: «Во время войн за Малороссию, Лысянка замечательна была своим многолюдством, воинственностью и любовью к отечеству своих жителей, так что, по замечанию одного летописца, татары не смели приближаться к ней за сто верст. Известно, что Лысянка признается некоторыми родиной Богдана Хмельницкого, коего отец Михаил Венжик - был ее гражданином, - йдеться в описі, складеному в 1861 році. - К ней причислена казенная деревня Монастырок, лежащая при ручье Лысянке в 2-х верстах от местечка». Все це свідчить про те, що Лисянка разом з Монастирком, який знаходився на монастирській горі, під якою протікала річка Лисянка (Лиска), тісно пов’язана з життям і діяльністю роду Хмельницьких.
Ще одне цікаве свідчення належить сімдесятирічному Михайлу Ковтуненку, який проживає по вулиці Нагірній, саме там, де раніше знаходився монастир. У часи Хмельниччини його пращур Ковтуненко у козацькому середовищі мав достатню вагу, бо був серед найближчих дорадників гетьмана Б. Хмельницького і обіймав старшинську посаду у війську. Тоді Хмельницький подарував, продав чи наділив Ковтуненка земельною ділянкою (хутором), яка була у власності його родини (батька Михайла). З того часу рід Ковтуненків оселився там, де проживає досі. Невипадково прізвище Ковтуненко є найбільш поширеним у районі Монастирка.
Частковим письмовим підтвердженням цьому є те, що в одній із Лисянських сотень Якимовича Демка Корсунського полку в переліку прі¬звищ, що зазначені в Реєстрі Війська Запорозького 1649 року, ми зустрічаємо Ковтуненка Васька та Ковтуненка Петра. А в іншому реєстрі Миргородського полку 1722 року часів Гетьманщини, коли його очолював полковник Данило Апостол, серед дворян-шляхтичів ми зустрічаємо Ковтуненка Грицька. Ці обставини можуть свідчити про те, що рід покозачених шляхтичів Ковтуненків за часів Б. Хмельницького міг мати відношення як до Лисянки, так і до самого гетьмана чи його родини в Лисянці.
Увіковічення народної пам’яті
Збереження історичної пам’яті про події Визвольної війни українського народу середини ХVII століття є серед пріоритетних напрямів крає¬знавчої роботи Лисянської районної організації «Витоки», Національної спілки краєзнавців України та Лисянського районного козацького товариства УРК, яке очолює полковник УРК Василь Коряк.
Місце, де колись знаходився маєток Хмельницьких, було оглянуто доктором історичних наук Тарасом Чухлібом, доктором історичних наук Юрієм Мисиком та кандидатом історичних наук Володимиром Щербатюком. Історики дійшли висновку про досить зручну територію для маєтку, який, очевидно, був збудований на місці давнього городища.
Після публікації книги Володимира Щербатюка «Проблеми регіональної історії в контексті загальноукраїнських подій» широке коло читачів мало змогу познайомитися з історією краю, козацтва. Зокрема, книга містить розділ «Сучасний козацький рух на Лисянщині», присвячений створенню та діяльності Лисянського районного товариства УРК. Реєстровці Лисянщини спільно з «Витоками» виробили текст напису на майбутньому пам’ятнику на честь роду Хмельницьких, встановлення якого ініціювалося козаком УРК Миколою Гаврилюком та було підтримане всіма козаками товариства. Текст напису має такий вигляд: «Встановлено на честь гетьмана України Богдана Хмельницького на місці родинного маєтку його батька Михайла у Монастирку. Тут наприкінці ХVI століття розпочався життєвий шлях засновника Української козацької держави».
Місцем встановлення цього пам’ятника є живописна галявина з фруктовим садом під лісом, що розташована на монастирській горі по вулиці Нагірній. З другого боку знаходяться будинки лисян, серед яких і будинок сотника Лисянського районного товариства УРК, майора УРК М. Ковтуненка. У користуванні його родини ця земля знаходиться не одну сотню років. На ній, за згоди власника, після отримання всіх відповідних узгоджень з органами влади й буде споруджено пам’ятник.
Пам’ятник становить собою кам’яний козацький хрест заввишки три метри, завширшки півтора метра та завтовшки 40 сантиметрів. На перехресті хреста міститься герб роду Хмельницьких - Абданк, в основі хреста - коріння, що відображає відношення родини Хмельницьких до цього місця. Хрест стоїть на кам’яному пагорбі діаметром близько трьох метрів та заввишки півтора метра.
Біля підніжжя хреста, на пагорбі, знаходиться кам’яна брила, розміром метр двадцять на шістдесят сантиметрів, завтовшки близько тридцяти сантиметрів, з вищезазначеним написом, і прикрашена козацькою шаблею та булавою з орнаментом калини як символом Лисянки. Ліворуч від пам’ятника, над дорогою, стоять три багатовікові дуби в два з половиною людських обхвати, які є ровесниками чотирьохсотлітньої історії Лисянки та свідками життя і діяльності родини Хмельницьких.
Встановлення та відкриття 10 грудня 2010 року пам’ятника - це вклад лисянських реєстрових козаків у справу увічнення гетьмана України Богдана Хмельницького, як і реалізація проекту «Родинний маєток Хмельницьких - Монастирок», обґрунтованого істориком Володимиром Щербатюком у статті «Земля Богдана і Тараса - духовна велич України».
Лисяни пишаються тим, що в житті родини Хмельницьких спочатку була Лисянка, а потім Чигирин і Суботів. Це славетна сторінка нашої історії - козацької України.
Реєстрові козаки Лисянщини хочуть відновити історичну справедливість і на основі наведених вище аргументів зафіксувати Лисянку як одне з імовірних місць народження Богдана Хмельницького.
Для реалізації цього проекту у Лисянському відділенні Черкаської області № 2971 ВАТ «Ощадний банк» відкрито рахунок МФО 354626 р/р 260093004675 код 34549268, на який можна перераховувати кошти.