|
|
|
Олеський замок: колиска польського короля
Найвідоміший замок Львівщини - Олеський. Це своєрідна візитівка краю. Найстаріша фортеця в Україні часів Київської Русі. Він був відроджений з цілковитої руїни стараннями Бориса Возницького. І зараз це філіал Львівської галереї мистецтв, де експонуються зразки декоративного та ужиткового середньовічного мистецтва.
Підвищення, на якому збудували замок, було основою укріплення. Нижче, по схилу гори, кільцем проходив вал із частоколом, а далі - ще одна лінія оборони - вал з водяним ровом. У вигляді оборонної споруди давньоруський замок Олеський простояв з XIV по XVI століття. І лише наприкінці XVI століття його пристосовують до житла.
У середині XIX століття був землетрус, гора тріснула, стіни навкруг замку розійшлися. Через декілька десятиріч замок перетворився на руїну. Але його відродили. Причому не українці, а сусіди-поляки. І все завдяки хлопчику Івану, який народився у стінах Олеського замку в 1629-му році. Коли йому було 46 років, він став польським королем - Яном III Собеським. Тож поляки викупили цю руїну до дати святкування 250 років перемоги під Віднем.
Уже за радянських часів у 1951-му році від удару блискавки сталася нищівна пожежа у фортеці. Але замок вистояв. І у 1975 році в його стінах навіть вдалося відкрити музей українського мистецтва XIV-XVIII століть.
- Перший замок в Україні дуже складно було відкрити, - згадує Борис Возницький. - Він був оголошений ідеологічно шкідливим. У дворі поставили фігуру Леніна, зробили пам’ятник Першої кінної - усе, аби відкрити цей замок... У радянські часи тільки у Львівській області було закрито 1300 храмів. Скрізь склади пшениці, мінеральних добрив. Двері відкриті - бери, що хочеш. Комірник радий, що я хоч щось забираю, бо йому сказали: все треба знищити. Ми в тиждень по дві машини цінних речей привозили. За 20 років, 1960-70-ті, привезли 30 тисяч речей, які зараз оцінені в 17 мільярдів євро. Те, що не привезли, - пропало.
Нині експозиція музею в Олеському замку налічує більше 1500 експонатів: унікальна колекція ікон, чи не найбільша в Європі колекція дерев’яної скульптури XIV-XIX ст., у тому числі, роботи “українського Мікеланджело” Іоганна Пінзеля, колекція гобеленів і меблів, живопису. А величезна батальна картина XVII сторіччя “Битва під Віднем”, десь сім на сім метрів, навіть не вміщається на стіні, тож поки її реставрують у Польщі, у замку будуть на три метри піднімати стелю заради такого шедевра.
Кожен замок по-своєму значимий та унікальний. Але акція - це конкурс, де мусять бути переможці. Тож чиї шанси більші? Поцікавилися ми у заступника голови Верховної Ради України, ініціатора проекту Миколи Томенка.
- Львівщина - це замковий регіон. Олеський, Підгорецький і Золочівський замки - це, фактично, підготовлений туристичний маршрут, один із найбільш відвідуваних, - розповідає Микола Томенко. - Якби ми змагалися в маршрутах, це, очевидно, був би найкращий замковий маршрут. Але ми обираємо номінантів, тому зараз важко спрогнозувати. Олеськ є найбільш підготовленим для туризму й екскурсій. Золочівський є певною новелою - зданий тільки минулого року. Підгорецький - найбільш цікавий, пафосний і значимий, але відстає в частині реставрації. Проблема полягає в тому, що держава в останні роки фактично відмовилася цим займатися. Коли дійдемо до півфіналу, буде складно експертам. Я б зараз максимально розкручував Підгорецький, щоб стимулювати вкладання туди коштів.
Після блукань замками Львівщини, вирушимо оглядати дива у найбільш замковий регіон України - Терно¬пільщину. В акції “7 чудес України: замки, фортеці, палаци” цю область представляють аж 23 номінанти.
Збаразький замок: від середньовічних тортур до органної зали
Першим нам показали Збаразький замок, бо він є серцем Національного заповідника “Замки Тернопілля”, який об’єднує 11 стародавніх споруд. Збараж згадується ще в Галицько-Волинському літописі. З XII по XVI століття тут була стародавня фортеця. Місто знаходилося на “чорному шляху”, по якому постійно йшли татари і все руйнували. І фортецю щоразу доводилося відновлювати.
Збаразький замок був побудований у 1631 році власниками міста Юрієм і Христофором Збаразькими за проектом італійського архітектора. Центральною спорудою замку був палац - двоповерховий, у стилі пізнього ренесансу. У 1707 році в замку побували Петро I та український гетьман Іван Мазепа. Вони зупинялися на обід, коли їхали у Жовкву на зустріч з польським королем Августом II. Оглянувши фортифікаційні споруди, російський цар дав їм високу оцінку.
Майже два століття замок був надійною оборонною спорудою, але згодом почав руйнуватися. Відбудовувати фортецю почали вже після Другої світової. Роботи тривали 20 років. У 1985-му році в залах палацу відкрили спортивний комплекс для дітей і молоді. І лише у 1994 році замок стає основним об’єктом новоствореного заповідника.
Сьогодні Збаразький замок - це популярний туристичний об’єкт. Поціновувачам мистецтва буде цікаво оглянути ікони XVII-XIX століття, антикварні меблі, музичні інструменти, колекцію годинників. У палаці навіть існує органна зала. Щоправда, рідкісний інструмент ще не зазвучав у цій залі, але найближчим часом, запевняє дирекція заповідника, двері палацу відкриються для любителів класичної музики. А поки тут проходять конференції та іноді одружують молодят.
Окрема експозиція присвячена зброї від часів палеоліту до початку XX століття. У казематних приміщеннях діє виставка знарядь середньовічних тортур. Своєрідні “детектори брехні” доби інквізиції були характерні більше для Іспанії, Італії, Португалії. В Україні під впливом Ближнього Сходу частіше садили на палю.
Засобів для катувань європейці навигадували безліч. Тут вам і широковідомий “стілець відьми” - залізний, вкритий гострими шпильками і з наручниками. Його жертвами ставали жінки, звинувачені у чаклунстві. У разі потреби залізний стілець ще можна було розпекти.
Поширеним способом покарання у Середньовіччі був ганебний стовп. Винного просто виставляли в публічному місці на публічний глум. І будь-який бажаючий міг його вдарити чи кинути камінням. Дуже часто в’язнів таких стовпів забивали до смерті.
У Збаразькому замку ви знайдете ще багато пристроїв середньовічних тортур. А зняти стрес вразливі особи після побаченого можуть у сусідньому тирі, де їм дадуть постріляти зі старовинного лука чи арбалета.
За легендою, у казематних приміщеннях замку існували підземні ходи. Один вів до Старозбаразької фортеці за 5 кілометрів, інший до костьолу. Тож у планах сьогоднішнього керівництва заповідника зробити туристичний маршрут підземними ходами Збаража зі смолоскипами. Тобто все як повинно бути.
У написі на камені закодовано, де зберігаються скарби тамплієрів |
Вишневецький замок - родове гніздо першого засновника Запорозької Січі
Власник містечка Вишневець Дмитро Корибут наприкінці XIV століття заснував поблизу поселення укріплений замок. А вже у 1494 році князь Михайло Вишневецький з метою зміцнити Старовишневецьку фортецю, яку часто нищили й руйнували татари, зводить новий замок на лівому березі річки Горинь, ви¬бравши місце на горі, де з півдня та заходу він був неприступний. Замок стає родовим гніздом князів Вишневецьких. Тут народився і засновник першої Запорозької Січі Дмитро Вишневецький, якого згодом охрестили Байдою.
Новий Вишневецький мурований замок був збудований у 40-х роках XVII століття. То була розкішна резиденція останнього князя роду Вишневецьких. Це чи не єдиний палац в Україні, побудований у стилі французького ренесансу, який зберіг свою композиційну цілісність і архітектурну завершеність. Його називали Волинським Версалем. Згодом поблизу палацу розбили великий багатий парк. Тут висадили тисячі дерев рідкісних порід і влаштували оранжерею з тропічними рослинами.
Поблизу палацу розташована старовинна церква Вознесіння Господнього, побудована у 1530 році. У підземеллях церкви знаходилася усипальниця князів Корибутів-Вишневецьких. Храм діє і сьогодні.
З вигляду Вишневецький палац сьогодні здається новеньким. Проте всередині роботи ще вистачає. Відновлення однієї великої зали на першому поверсі планували завершити вже наприкінці жовтня. Тоді ж обіцяли орга¬нізувати з цього приводу перший губернаторський бал.
За словами ініціатора акції «7 чудес України: замки, фортеці, палаци» заступника Голови Верховної Ради України Миколи Томенка:
- Тернопільська область - найбільш замкова і єдина, де маємо Національний заповідник “Замки Тернопілля”. Це модель для багатьох областей, які працюють з великою кількістю замків, фортечних чи палацових споруд. Це найбільш готовий для туризму об’єкт, треба максимально сконцентруватися на ньому і завершити його, а тоді активно просувати решту об’єктів, насамперед Вишневецький замок як найближчий. Збаразький замок найбільш конкурентний, найбільш підготовлений. Прогнозую, що у фінальну частину, як мінімум, він потрапить.