|
|
Нещодавно, після освячення нового храму у селі Демічі, архієпископ Мукачівський і Ужгородський Феодор за заслуги перед церквою вручив організатору будівництва - протоієрею Михаїлу Бобику - Орден Святого Рівноапостольного Великого князя Володимира. При цьому владика наголосив, що це вже п’ятий храм, споруджений за час його пастирського служіння у навколишніх селах. Людині, яка бодай у загальних рисах знайома з азами «ініціативного будівництва», у це важко повірити. Тому й захотілося дізнатися більше: яким був шлях до храму цієї неординарної особистості, звідки черпав сили для такого подвижництва? Тож через тиждень після зазначеної події зустрічаємося з протоієреєм Михаїлом Бобиком у невеличкому парафіяльному будиночку, що знаходиться у с.Червоне, неподалік першого із споруджених ним храмів.
- Боже благословення на спорудження храмів, - розпочинає розмову о. Михаїл, - зустрічаємо уже у Старому Завіті: «І сказав Господь Мойсею, промовивши: у перший місяць, у перший день кожного місяця постав скінію зібрання». При цьому, наголошує протоієрей, немає значення: йдеться про світові перлини церковної архітектури чи невеликі сільські храми й дзвіниці. Адже кожен із них насамперед - дім Божий, де вершаться духовні таїнства й домінує Господня благодать. Тому навіть у найскрутніші часи для віруючої людини особиста участь у будівництві храмів диктувалася покликом душі.