Ікона Пресвятої Діви Фатимської (праворуч), а поруч - відбиток образу на захисному склі у храмі Різдва Ісуса Христа |
Весною 1917 року у португальському поселенні в місцевості Кова да Ірія Пресвята Богородиця явилася трьом простим благочестивим пастушкам - Франсишку, Жасинті та Лусії. Серед інших пророкувань та прохань Пречиста Діва звернулася до церкви та народу тодішньої Російської імперії. Зокрема, вона просила присвятити Росію своєму Непорочному Серцю і звершити всеохоплююче покаяння в перші місяці після війни. Якщо ж люди послухають Її настанови, то Росія врятується і в державі запанує згода. В іншому випадку беззаконня заполонить світ, будуть нові війни та гоніння на церкву. Добро буде попрано, ім’я Боже стане презирливим, і багато люду буде знищено. Однак, врешті-решт, Її Непорочне Серце восторжествує. Святий отець присвятить Росію Богородиці, вона повернеться, і на деякий час на землі запанує мир. А оскільки територія Східної України в той час входила до складу Російської імперії, то пророцтва Матері Божої повною мірою стосуються і сучасної України, її народу та церкви.
Від ідеї - до втілення
Тож невипадково у руках Пресвятої Діви Фатимської кулон у вигляді Непорочного Серця, яке вона готова віддати заради спасіння людства.
Про історію написання полотна та виникнення чудотворного відбитка ми попросили розповісти настоятеля парафії Святого Апостола Андрія Первозванного архімандрита отця Тихона.
«Це не просто була ідея, а, як з’ясувалося пізніше, провидіння Господнє. 13 травня минулого року, у день Вознесіння Господнього, до мене прийшла думка написати образ Пресвятої Діви Фатимської, оригінал якої знаходиться у російському місті Пушкіно. Відомо, що ця ікона була написана з благословення сестри Лусії, яка, ще будучи дівчиною, стала свідком Фатимських оголошень, а згодом стала черницею. Три дні ця ідея повсюди переслідувала мене, сам собі задавав питання: для чого тобі ця тяганина, коли можна обійтися без неї? Відверто кажучи, можна було цього бажання позбутися, але пристрасно молився, і тому ідея створення ікони все більше зміцнювалася у моїй свідомості. Поділився думкою з колегами-священиками, і вже разом підносили молитви до Бога.
Коли вже повністю впевнились у правильності вибору, через мережу Інтернет почали шукати майстра-іконописця, який би зміг виконати цей задум. Із п’яти професійних майстрів-кандидатів наш вибір випав на художницю із Закарпаття Ганну Бойко. Я знав, що пані Ганна не лише професійний художник-іконописець, але ще й глибоко віруюча людина. І коли я запропонував їй написати ікону, вона з радістю погодилася. Два місяці майстриня молилася й писала образ Пресвятої Діви Фатимської, а ми, у свою чергу, щоденно підносили молитви Матері Божій тут, у Донецьку, а якщо доводилося від’їжджати, то й - у дорозі.
Коли образ Матері Божої був уже готовий і потрібно було забирати, щось не клеїлося з поїздкою. І тоді зателефонувала сама пані Ганна й повідомила, що до Донецька має їхати машина і вона передасть ікону. Склалося враження, що нам сприяє сам Господь.
Встановивши ікону у храмі Різдва Ісуса Христа, одразу відзначили, що вона дуже притягує погляди парафіян. Але щоб запобігти забрудненню образу Богоматері, ми вирішили його захистити й замовили кіот та скло. Однак в оправі ікона стала важкою, і було побоювання, що хтось ненароком зачепить і розіб’є. Тоді наша парафіянка, майстер традиційної народної творчості України, Валентина Максимівна Рижкова порадила замінити скло прозорим пластиком. Сама його замовила, привезла, і коли я, пані Валентина, каламар та його дружина зняли скло, то помітили на ньому якісь білі малюнки. Коли ж притулили зображення знову до ікони, виявилося, що контури повністю співпадають із малюнком Божої Матері. Спершу думали, що то фарби перейшли, хоча відстань між полотном і склом складала 1,5-2 міліметри.
І пальцями намагався стерти відбиток - нічого не вийшло, потім миючим засобом протерли і розчинником для зняття лаку - скло чисте, а відбиток є. Потім спиртом протирали і навіть лезом ножа шкрябали. Та марно - образ Божої Матері ніби вріс у скляну гладінь. Тоді й спало на думку, що то процес не рукотворний, а справді Божественна рука. Зізнаюся, що ми всі четверо були шоковані - це справді було дивовижне відчуття.
Але ще більше вразило те, що на оригіналі у руках Діви круглий медальйон, а на відбитку, в його центрі, з’явилося зображення серця Пресвятої Богородиці, подібного до людського! Для мене це справді стало відбитком духовної суті образу, який, до речі, ще не був на той час
освячений.
А саме освячення ікони відбулося 22 грудня у Запоріжжі, на Дніпрі. Цю ріку ми вибрали невипадково, адже вона з’єднує два великих береги України - лівий і правий, що є символічним з точки зору духовного єднання українського народу. Символічно також і те, що ікону освятили єпископи православної, греко-католицької та римо-католицької церков. І ще одне знамення - день освяти співпав з великим святом - Днем непорочного зачаття Пресвятої Богородиці, хоча спеціально ми цього не планували.
«А чи варто туди лізти»
Одразу після дива, порадившись із владикою, ми звернулися до Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз, аби вчені провели хіміко-біологічну експертизу й підтвердили чи заперечили «Божественну природу» цього дива. Проте вони не змогли пояснити природу виникнення відбитка, пославшись на те, що не мають методик для відповідних досліджень. А керівник закладу зізнався, що силами донецьких вчених цього зробити неможливо. Приблизно ж такою була відповідь і декана хімічного факультету Донецького національного університету. Варто зазначити, що обидва вчені зійшлися на одному: а чи варто взагалі туди вмішуватися? «А чого ви хочете? Ви що, не вірите, що це диво?» - була їхня відповідь.
Ми, звичайно, віримо, бо були свідками цього, але хочемо довести й науково, щоб це не виглядало шарлатанством.
Авторка ікони, пані Ганна Бойко також була вражена почутим, адже на віку мисткині подібне сталося вперше. Вона охоче надала для хіміко-біологічного аналізу зразки дошки, на якій писався образ та фарби. Як з’ясувалося, абсолютно нормальні фарби, без якихось хімічних чи біологічних домішок.
Архімандрит Тихін (Кульбака) |
Для ретельного аналізу походження відтиску потрібно чимало грошей, які місцева громада УГКЦ не має, але парафіяни вірять у нерукотворну, а отже, божественну природу того, що сталося».
Одкровення Матері Божої Фатимської
А історія цієї ікони цікава й незвичайна. «У своєму одкровенні одному із священиків Мати Божа звеліла написати та освятити Свою ікону - Фатимську - для благословення всієї нашої країни, зокрема й Сходу України, - розповідає отець Тихін. - Тож вона має стати духовним містком між Заходом і Сходом, між православною, греко-католицькою і римо-католицькою гілками християнства, платформою, при посередництві якої буде відбуватися спільна молитва, діалог, спілкування».
Священики з іконою мають намір проїхати українськими землями, щоб під омофором Пречистої Діви Фатимської відбулося єднання українського народу. «Благодать Божа через ікону освятить і благословить нашу землю, надасть сил і наснаги українцям змінити життя на краще. Ікона має об’єднати всіх, хто бажає кожного дня звершувати Пресвяту Євхаристію з наміром звернутися до Бога через Пресвяту Богородицю», - говорить отець Тихін.
Та спершу ікона має побувати в місцях найвідоміших одкровень Пресвятої Богородиці - Зарваниці, Почаєві, Лурді, Фатимі, Лоретто, Римі, Влахерні, Назареті, Вифліємі, Єрусалимі, Дорміціоні. У кожному з них будуть проведені молебні до Пресвятої Богородиці, в яких українські священики проситимуть благословення для України.
Ікона ніби притягує до себе благодать святих місць, аби потім щедро виливати її на нашу землю, на спраглі душі наших співвітчизників. Потім образ помандрує Україною: кожна парафія у місті чи в селі за бажанням матиме змогу її споглянути, доторкнутися до неї. Хто прийде до ікони, отримає особливе благословення й освячення, а також почує розповідь про місця її перебування, подивиться відео- і фотоматеріали.
Щодо подальших планів, отець Тихін розповів, що вже після Різдвяних свят планують розпочати офіційні перемовини з представниками християнських конфесій для здійснення паломництва ікони до святих місць. Зокрема, вже є попередня домовленість про те, що ікону освятять Вселенський патріарх Варфоломій та Папа Римський Бенедикт XVI.
«Іди й роби свою роботу…»
Мандрівка образу Фатимської Божої Матері ще попереду, а нині ікона перебуває в козацькому храмі Різдва Ісуса Христа. Поруч із нею - на подібній тринозі - скло з чудотворним відбитком. За словами деяких парафіян, вони й досі помічають зміни в обрисах відтиску. На їх думку, на силуеті з’являються все нові й нові лінії.
Дехто пов’язує це диво з появою в храмі мозаїчної фрески «Образ Ісуса Христа», яку нещодавно подарували церкві та особисто її ктитору, Гетьману Українського Реєстрового Козацтва Анатолію Шевченку козаки Чорнобильської дивізії УРК «Україна». За словами реєстровців, ця цінна робота виготовлялася в Росії, у православному монастирі, на замовлення однієї з українських лавр. Однак обитель не змогла викупити фреску, і українські реєстровці, дізнавшись про неї, вирішили зробити подарунок козацькому храмові. «На знак дивовижного зцілення свого отамана», - прокоментували свою позицію козаки-чорнобильці.
Отець Тихін упевнений, що силою спільної молитви Мати Божа ще буде творити знамення. «У мене після цього дива було таке духовне й емоційне збудження, що дві доби не міг спати. Дуже символічно, що я, наші парафіяни, наше місто стало співучасниками і свідками такої події. Воно торкнулося мого серця. Я спершу боявся брати на себе цю відповідальну місію, але один мудрий священик порадив: ти всього лише слуга Божий, як віслюк, що віз Господа. Іди й роби свою роботу. Тож іду і роблю», - на завершення розмови зізнався священик.