|
|
| Незабутня зустріч з Гетьманом УРК Анатолієм Шевченком |
Добрий день, “Україна козацька”!
Пишуть вам курсанти дитячо-юнацької козацької морської школи “Сокіл”, що діє у місті Воскресенську Миколаївської області. Вашу газету ми передплачуємо вже шостий рік. Маємо підшивки всіх номерів. Окремі екземпляри за попередні 2004-2005 роки теж зберігаємо, адже в них багато цікавого матеріалу, який допомагає проводити заняття з історії козацтва, інші заходи.
Спочатку газету передплачували наші керівники, а потім деякі курсанти. Згодом, після присвоєння початкових козацьких військових звань курсантам, передплачувати газету стало нашим козацьким і громадянським обов’язком.
На 2011 рік газету передплатили керівники, вся старшина, члени ради ДЮ КМШ “Сокіл” та багато рядових курсантів. З упевненістю можемо констатувати, що передплата “УК” по нашій організації - майже сто відсотків.
Отримавши перший цьогорічний номер “України козацької”, ознайомившись із матеріалами, поміркувавши та порадившись, вирішили написати до Вашої редакції листа. Адже на сторінках газети вміщується багато статей про існуючі козацькі організації та про презентації нових, і не тільки на теренах України. А от про нашу мало хто чув. Тому вважаємо, що було б цікаво всім знати і про наше товариство, якому вже більше п’яти років. Крім того, дитячо-юнацької організації, аналогічної нашому “Соколу”, наскільки ми знаємо, в Україні сьогодні не існує. Це - дієва кузня, що готує майбутніх козаків-реєстровців. За час існування ми набули певного досвіду, яким могли би поділитися з іншими, розповісти про свої досягнення та проблеми, з якими стикаємось. Адже тільки разом можна долати всі існуючі перешкоди, впевнено планувати роботу на майбутнє й успішно виконувати її.
Як усе починалося
Про нашу Вознесенську міськрайонну дитячо-юнацьку громадську організацію “Козацька морська школа “Сокіл” (повна юридична назва організації, скорочено ДЮ КМШ “Сокіл”) і хотілося б сьогодні розповісти. Започаткована вона у 2005 році козаками-реєстровцями Юрієм Івановичем Кролевцем, Сергієм Валентиновичем Добрянським та Ігорем Васильовичем Гвоздиком. Ідею її створення “підкинув” наш козак-побратим Юрій Олександрович Плєшивцев (нині отаман ВГО УРК у Миколаївській області, генерал-лейтенант УРК). У грудні 2005 року, з метою згуртувати хлопчаків навколо Українського Реєстрового Козацтва, був проведений обласний турнір із дитячого футболу - “Як козаки у футбол грають”. Після цього заходу, який став днем народження ДЮ КМШ “Сокіл”, до організації потягнулися хлопчаки та дівчатка, що мали різні захоплення та характери, але одне спільне - бажання дістати духовний і фізичний гарт, краще дізнатися про народні козацькі традиції, історію України, активно сприяти розбудові її незалежності.
|
|
| У рідній козацькій газеті «УК» завжди цікаві матеріали |
Далі була створена навчальна база. Стали займатися стройовою підготовкою, вивченням статутів Збройних сил України, туризмом, скаутингом, основами морської справи. Та насамперед - вивченням історії козацького руху. Побували з екскурсіями в багатьох містах України. Нас уже добре знають у Миколаєві, Херсоні, Ізмаїлі, Одесі, Полтаві, Києві, Черкасах, Корсуні-Шевченківському, інших містах та селах нашої багатої на славне минуле країни.
У нас вірить Гетьман
Ми плідно співпрацюємо з Миколаївською скаутською організацією. Щороку беремо участь у традиційних Джемборі (зустрічах друзів). Багаторазово виїздили на Всеукраїнський збір-похід “Козацькими шляхами” під Корсунем-Шевченківським та Києвом. Нас пригощали пасічники на святі меду у Полтаві, де брали участь у фольклорних заходах. Щорічно презентуємо свою організацію на Дніпровім острові Крисиний (Херсонська область). Нас постійно запрошує Каховська “Молода Січ” (є така організація) на свої заходи “Острів Робінзона”, “Острів скарбів”, “Соснова Січ”.
Значною подією для всіх стала зустріч із Гетьманом УРК в Ізмаїлі на святкуванні дня міста. Анатолій Іванович Шевченко кожному з нас потиснув руку та висловив впевненість, що будемо гідними своїх батьків, славних пращурів-козаків, майбутнього України.
У будні в себе на місці, крім занять, проводимо багато різних цікавих заходів. Наприклад, змагання з кульової стрільби з пневматичної зброї, де беруть участь учні шкіл міста, спортивні змагання на водах Південного Бугу “Козацькі перегони”. Незабутньою видалася “Велика козацька регата”, де на різних плавзасобах екіпажі пройшли близько 15 миль по річкових водах Миколаївщини. Фінішували в центрі міста. Тут учасників зустрічав міський духовий оркестр, чекали цінні призи та нагороди.
|
|
| Зіркі «соколята»-реєстровці завжди стріляють влучно |
На березі Південного Бугу
Традиційним заходом, починаючи з 2006 року, став літній козацький, військово-патріотичний, спортивно-туристичний, фізкультурно-оздоровчий наметовий табір “Соколина Січ” (у давнину місто Вознесенськ мало назву Соколи). Місцем постійного таборування обрано мальовничий, екологічно чистий правий берег Південного Бугу – навпроти колишньої міської рятувальної станції. Щороку табір приймає друзів з інших громадських дитячих та молодіжних організацій. Тут всі разом відпочивають і змагаються, застосовуючи на практиці знання, набуті при вивченні дисциплін в ДЮ КМШ “Сокіл”.
Завдяки обласній організації УРК і, насамперед, дякуючи начальнику обласного штабу Едуарду Горбатенку, на “Соколиній Січі - 2010” побували кореспонденти каналу ICTV. Від них отримали “робочий” запис на диску про наш наметовий табір та мали змогу побачити сюжет про “Соколину Січ” по телебаченню. Ми й самі активно і регулярно висвітлюємо бага-тогранне життя нашої козацької організації у місцевих ЗМІ. А ось тепер наважилися звернутися і до нашої рідної козацької газети “УК”.
Доречно відзначити, що у всіх цих справах, заходах, вирішенні існуючих проблем, нагальних питань дуже допомагає наша обласна старшина. Того й радіємо, коли до нас приїздять старші, поважні друзі з порадами та ще й - з подарунками.
А ще влітку минулого року створили спортивний підрозділ із хлопчаків, які захоплюються футболом. Організовано дві групи кандидатів для організації футбольних команд 2000-2001 та 2002-2003 років народження. Тренерами працюють досвідчені фахівці своєї справи - Олександр Бредун та Юрій Корня. Сподіваємося, що сплине невеликий проміжок часу і у нас буде власна боєздатна козацька дитяча футбольна дружина, адже вже сьогодні маємо позитивні результати на спортивному майданчику.
“Соколята” - оптимісти
|
|
| Юні козаки у літньому таборі на березі Південного Бугу |
Мрій і планів - багато! Так, хочемо створити волейбольну команду, адже наш отаман, підполковник УРК Юрій Іванович Кролевець, у минулому - кандидат у майстри спорту з волейболу. А ще мріємо про нові плавзасоби, про виготовлення власного шеврона, про власний комп’ютер або хоч якусь оргтехніку. І, попри все, впевнені, що задумане збудеться, адже починали практично з нуля, нічого не маючи. Ми - оптимісти!
З іншими організаціями співпрацюємо на основі укладених угод. Це - міський та районний відділи сім’ї, молоді та спорту, військова частина, міський відділ УМВС. Тримаємо шефство над двома школами-інтернатами нашого міста - беремо участь у спільних заходах, заохочуємо дітей подарунками та призами за здобуті перемоги у змаганнях. Завдяки Миколаївському обласному фонду боротьби з туберкульозом, що очолює козак-реєстровець Едуард Горбатенко, з яким ми тісно співпрацюємо, діти-сироти отримали благодійну допомогу у вигляді взуття, одягу тощо. Вони можуть завжди розраховувати на моральну підтримку вознесенських “соколят”.
Наприкінці хочемо надати наш лозунг, з яким ми живемо і працюємо:
«Сокіл - мужній птах та сильний
І, як Україна, - вільний!»
А ще надсилаємо Вам вірш, який разом склали. Можливо, він трішечки і недосконалий, але - повірте! - писаний від щирого юного козацького серця!
Збираймося в єдину силу
Ми - козаки, ми - юні козаки,
В майбутньому - захисники країни:
Невтомні, молоді і витривкі,
Надія й гордість України.
Нас не лякають перешкоди.
Дитинство наше - золоте!
Разом здолаємо негоди -
І наша Україна зацвіте.
Збирайтесь, козаки, в єдину силу
І не зважайте на роки.
Ми разом підемо за Україну,
За щастя на усі віки!
З щирою повагою, подякою за порозуміння та сподіванням на подальше спілкування на сторінках “України козацької”,