|
|
| Гетьман УРК Анатолій Шевченко, Голова Ради берегинь Хар¬ківського обласного товариства УРК Світлана Рубан-Горбунова та голова Адміністрації Гетьмана УРК у Східному регіоні України Віктор Посохов |
Кожне місце на Землі зобов’язане своєю неповторністю людям, що там мешкають, їхнім справам. Справедливо це і до Слобожанщини, яка дала Батьківщині багатьох видатних людей - справжніх патріотів України.
Саме на Харківщині народилися легендарний кошовий отаман Запорозької Січі Іван Сірко, видатний український історик, етнограф Дмитро Яворницький, відомі письменники Григорій Квітка-Основ’яненко та Гнат Хоткевич, дипломат, дослідник Єгор Ковалевський, громадський діяч, засновник Харківського університету Василь Каразін, композитор, публіцист Яків Степовий, художники Ілля Рєпін, Сергій Васильківський, Михайло Дерегус, співачки Оксана Петрусенко та Євгенія Мірошниченко. Тут провів останні роки життя великий український філософ і поет Григорій Сковорода.
Харків’яни ніколи не сиділи склавши руки, завжди брали активну участь у громадському, політичному, науковому житті країни. Вони зробили вагомий внесок у розвиток космічних досліджень, удосконалення системи землеробства, брали участь у підкоренні Евересту, конструювали військову техніку, боролися за права людини, проводили унікальні педагогічні експерименти, займалися генетикою, кріомедициною тощо. А після проголошення незалежності України активно долучилися і до відродження її козацтва. І тут досягли чималих успіхів, адже нині саме на Харківщині діє один із найактивніших осередків Українського Реєстрового Козацтва, яке очолює знана і шанована людина - голова Адміністрації Гетьмана УРК у Східному регіоні України, отаман Харківського об-
ласного товариства УРК, генерал армії УРК Віктор Посохов.
З дитинства прагнув неба
Народився майбутній козацький отаман у маленькому селі Рублене, що на Харківщині, у селянській родині. Тож змалку звик до праці, допомагав батькам виховувати двох молодших сестричок. У школу завжди йшов із задоволенням, із нетерпінням очікуючи, що ж нового та цікавого розкажуть учителі. Та й сам намагався багато читати, уявно поринаючи у мандрівки далекими невідомими країнами, відкриваючи нові острови.
|
|
| Голова Адміністрації Гетьмана УРК у Східному регіоні України, отаман Харківського обласного козацького товариства УРК, генерал армії УРК Віктор Посохов |
“З самого дитинства я хотів бути сильним, щоб захистити себе, рідних. Це стало моїм пріоритетом на все життя. А мріяв стати льотчиком і підкорювати небо,” - розповідає Віктор Посохов.
Тому, закінчивши школу, більш за все прагнув стати пілотом - та був замалий для такої важливої, чоловічої, справи. Тож вступив до Харківського текстильного технікуму. Навчався добре, активно займався спортом, брав участь у змаганнях з легкої атлетики та велоспорту, часто виборював призові місця. І не забував про небо - із задоволенням стрибав із парашутом.
Наступним кроком до досягнення найзаповітнішої мрії стала спроба вступити до Харківського вищого військового авіаційного училища льотчиків ім. С. Грицевця. Цілеспрямований, спортивний,
обізнаний юнак мав усі шанси на успіх, і ніхто не сумнівався в тому, що він вступить, проте неочікуваний медичний діагноз, “шов на барабанній перетинці,” назавжди перекреслив йому дорогу до неба. “Я й досі пам’ятаю те відчуття безмірного розчарування. Та що міг подіяти? - згадує Віктор Посохов. - Тоді життя змусило змінити орієнтири, ставити перед собою нові конкретні завдання і досягати їх. Головне - не дати невдачі зламати тебе, не відступити”.
Новою метою стало Харківське вище військове командно-інженерне училище імені Крилова. Без проблем вступив на факультет радіоелектроніки. Вчився добре, бо інакше не вмів, показував високі результати у навчанні і спорті. Курсант Посохов демонстрував відданість справі, високий професіоналізм та особисту відвагу при виконанні поставлених завдань. Уже на другому курсі отримав свою першу нагороду - ювілейну. Через два роки - наступна нагорода, яку йому вручав особисто начальник училища, Герой Радянського Союзу Василь Тихонов, чим Віктор Іванович пишається й нині.
|
|
| Урочисте відкриття пам'ятника отаману Василю Гордієнку у селі Верхній Салтів Харківської області |
Не лише звання, а й - знання
По закінченні навчання за направленням потрапив до Київського військового округу. На службі зарекомендував себе як висококваліфікований фахівець, відданий справі офіцер. Командування гідно поцінувало завзяття та підготовку молодого лейтенанта ракетних військ, відзначивши його заслуги черговим званням і гвардійським знаком.
Служив у Білорусі, Забайкаллі, на Північному полігоні, в Україні. Брав участь у навчально-бойових випробуваннях двох новітніх ракетних комплексів. Працював, зокрема, з ракетами “Піонер”. Він - майстер бойової кваліфікації Збройних сил, а ще - кандидат у майстри спорту з військового багатоборства.
Понад чверть століття військовий офіцер Віктор Посохов вірою і правдою служив рідній землі. Звільнився зі Збройних сил України у званні підполковника. Нагороджений двома орденами й тринадцятьома медалями. Прагнучи підвищити свій фаховий рівень, вступив до Військово-політичної академії ім. В.І. Леніна, яку успішно закінчив. Отримав не лише диплом, а й знання і досвід, які Віктор Іванович використовує й нині.
Військово-політична освіта стала у пригоді, й коли йому запропонували роботу помічника депутата Верховної Ради Володимира Толубка, де зарекомендував себе відповідальним, ініціативним працівником. Потім був переїзд до Харкова і робота у “командах” таких відомих політиків, як Олександр Бєлов, Олег Дьомін, Олег Таранов, Олег Каратуманов, Геннадій Кернес. До Володимира Посохова як до помічника депутатів часто зверталися мешканці міста, регіону, і він завжди робив усе можливе, а іноді й неможливе, щоб допомогти.
Нині він продовжує займатися громадською діяльністю як голова Харківського міського комітету ветеранів, активний член міської спілки офіцерів запасу і Міжнародної спілки офіцерів-ракетників.
Залучився до козацького братства
А кілька років тому в житті Віктора Посохова з’явилося нове поле діяльності - Українське Реєстрове Козацтво. До роботи в лавах УРК він поставився з властивою йому відповідальністю. Активність Віктора Івановича не залишилася непоміченою, і вже у 2007 році його обирають отаманом Харківського обласного товариства УРК. А нещодавно додалася ще й посада голови Адміністрації Гетьмана УРК у Східному регіоні. Крім того, генерал армії УРК обраний головою Харківської обласної координаційної козацької ради.
Віктор Посохов добре пам’ятає, як уперше отримав пропозицію вступити до лав УРК від відомого на Слобожанщині історика і тодішнього отамана Харківського обласного товариства УРК Михайла Дубровського. І, як він запевняє, нітрохи не вагався, бо вже тоді про славні справи реєстровців було відомо в регіоні.
“Для мене було за честь вступити до лав УРК, - каже сьогодні Віктор Посохов. - Я упевнений, що саме за сучасним козацтвом майбутнє України, тож долучитися до цієї благородної справи - обов’язок кожного патріота нашої держави”.
Нині організація, яку він очолює, активно зростає. До козацтва долучається еліта Слобожанщини - історики, вчені, фахівці, які мають досвід роботи з людьми, і перш за все - з молоддю.
Реєстровці відвідують трудові колективи, заклади освіти, намагаються прищепити людям прагнення до відродження кращих козацьких традицій, звичаїв українського народу. Козаки беруть активну участь у громадському житті регіону, пропагують ідеї сучасного козацтва, залучають до лав УРК справжніх патріотів. І все це завдяки наполегливій організаторській роботі харківських козаків-реєстровців, якими мудро керує генерал армії УРК Віктор Посохов.
Хочеться додати, що Віктор Посохов - людина щаслива і багата. Багата усвідомленням свого призначення на землі, друзями, козаками-побратимами, родиною. У Віктора Івановича велика і дружна сім’я, його особлива гордість - троє дітей і два онуки, його однодумці, підтримка і надійний тил.
Україна багата видатними постатями, як історичними, так і сучасними. Для багатьох харків’ян такою особистістю сьогодні є і Віктор Посохов - мужня людина, яка досягла всього своїми зусиллями, власною працею, яка не збирається зупинятися на досягнутому і, ставлячи нові цілі, досягає їх.