|
Старійшина закарпатських реєстровців Микола Роман у колі рідних |
Генерал-майора УРК Миколу Романа добре знають не лише в обласному центрі, але й у багатьох населених пунктах регіону. Його трудовий стаж - понад шістдесят років. Дитинство пройшло в мальовничому селі Великий Раковець на Іршавщині, що здавна славилося своїми садами й виноградниками. Тож, мабуть, саме звідси одне з численних захоплень ветерана, яке супроводжує все життя, - любов до саду й городу. Його дачна ділянка на Оноківській горі своєю впорядкованістю і розмаїттям сортів і видів фруктових дерев та винограду викликає здивування й щиру заздрість не в одного садовода-аматора.
Шанувальники домашніх вин вважають, що виготовлені Миколою Івановичем сонячні напої нічим не поступаються кращим взірцям, які можна дегустувати на винних фестивалях Закарпаття, а любителі спорту знають сивочолого козака як палкого шанувальника й пропагандиста активного способу життя. З-поміж інших спортивних захоплень перевагу віддає великому тенісу, плаванню, а взимку - гірським лижам. Здавалося б - нічого особливого, якщо не зважати на те, що чоловікові - 84 роки!
Попри поважний вік, він і надалі залишається одним із найактивніших реєстровців, за що торік був нагороджений Бронзовим козацьким хрестом. Ця відзнака на козацькому однострої ветерана цілком природно сусідить із орденом Трудового Червоного Прапора та іншими нагородами, яких був удостоєний Микола Іванович на різних етапах свого трудового шляху - від підривника Іршавського шахтоуправління до першої посадової особи Великоберезнянщини та керівника ряду управлінь і організацій обласного рівня.
Є ще одна сфера захоплень, якій ветеран віддав себе сповна, - будівництво. Це особливо яскраво проявилося тоді, коли, офіційно оформивши пенсію, перейшов на роботу у ВАТ «Закарпатінтерпорт», генеральним директором якого на той час був сьогоднішній голова Адміністрації Гетьмана УРК у Закарпатській області, маршал козацтва Федір Харута. Хист досвідченого господарника особливо дався взнаки в ході реконструкції центрального офісу підприємства, облаштування об’єктів інфраструктури ряду його виробничих підрозділів. Згодом Микола Іванович тривалий період очолював кадрову службу «Закарпатінтерпорту». Природна інтелігентність, особиста порядність і пунктуальність, уважне ставлення до потреб та запитів колег по роботі і на цій посаді принесли йому заслужену повагу й шану оточуючих. Незважаючи на те, що рік тому Микола Іванович вирішив остаточно піти на заслужений відпочинок, зв’язки з колективом підтримує й сьогодні.
Як один із фундаторів обласного осередку реєстровців, генерал-майор УРК Микола Роман, до присяги якого приводив особисто Гетьман УРК Анатолій Шевченко, й нині бере активну участь у засіданнях штабу, зустрічається з молоддю. Нещодавно на засіданні штабу обласного козацького осередку йому було доручено організацію роботи ради старійшин.