|
|
| Свято-Покровська церква у Сосниці, споруджена 1724 р |
У містечку Сосниці на Чернігівщині релігійна громада Української православної церкви Московського патріархату розібрала Свято-Покровську дерев’яну церкву, споруджену 1724 року й перебудовану в 1874-му. Обіцяють її начебто реконструювати... А втім, за повідомленнями Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, дозволів на це та планів подальшого відтворення поки що немає. Та й логіки в такій обіцянці марно шукати: щоб реконструювати, не потрібно руйнувати «до основанья»…
За даними обласної інспекції охорони пам’яток, церква не мала охоронного статусу, оскільки у 1991-му районна влада не надала належних документів. Чиясь халатність тепер відгукнулася трагедією. А втім, нині мало хто звертає увагу на охоронні грамоти… І все-таки…
Очевидці розповідають, що старовинна церква довго не піддавалася нарузі, опиралася руйнації, і розвалити її було дуже тяжко: рвалися троси, коли стіни розтягували потужними гусеничними тракторами… Наразі від храму залишилася тільки дзвіниця, споруджена у псевдоросійському стилі, а власне церкву розібрано до ґрунту. Мало того, підведено фундамент під новий храм, який планує спорудити настоятель Свято-Покровської церкви отець Іоанн. Уже заготовлено чимало будівельних матеріалів.
Представники релігійної громади говорять, буцімто збирали кошти на капітальний ремонт (!) храму. Грошову допомогу надали підприємства, установи й організації району, народні депутати України, політичні партії, громадські організації, місцеві підприємці. У жовтні 2010 року в Сосниці побував архієпископ Чернігівський і Новгород-Сіверський Амвросій, щоб власноруч освятити хрест на місці… будівництва (!) храму та закласти капсулу і камінь у його фундамент. Ось тут не зовсім зрозуміло: на що збирали гроші - на реставрацію чи руйнацію храму? Одна річ - відремонтувати історичну святиню, відтворити первозданний її вигляд, а зовсім інше - по-варварськи знищити національний дух, щоб і сліду не лишилося, щоб канули в Лету разом з історією спомини про минувшину, розвіяти з пилом чи попелом - і таке не раз, на жаль, практикували на українських теренах.
У славному козацькому містечку знайшлися люди, які виступили проти варварських дій безбожників. Так, член Спілки письменників України Микола Адаменко аргументував тим, що для жителів Сосниці Свято-Покровська церква - не просто культова споруда, а й часточка минувшини, не зовсім дотичної до релігійних традицій, але із всесвітнім резонансом, адже свого часу її відвідував всесвітньо відомий кінорежисер, засновник української кінографії Олександр Довженко, чий фільм «Земля» названо серед найкращих творів кіномистецтва світу, а самого режисера - генієм. У місті працює чудовий Музей Олександра Довженка, збережено садибу, хату з автентичними речами, де народився чоловік, який прославив Україну. Либонь, шанувальникам його творчості захотілося би простежити шлях його становлення, відвідати храм, куди маленький Сашко ходив разом із дідусем чи бабусею, оспіваними в «Зачарованій Десні». Переконана, що білявий хлопчик у довгій сорочечці слухав історії про козацьке минуле свого народу, дивився на суворі лики святих у козацькому храмі, що додало й свою дещицю у формування його характеру. Адже церкву називали козацькою після перебудови 1847 року за традиційною «козацькою» архітектурою, з доволі рідкісними для середини ХІХ століття бароковими фронтонами над зрубами. А що Довженко ідентифікував походження свого роду з козаками, немає сумніву. Про це свідчить хоча б його повість «Потомки запорожців». До слова, у родині Довженків зберігалися документи про належність їхніх предків до козацького стану. На власні очі бачила цю грамоту в племінника Довженка, сина рано померлої старшої сестри режисера Галини, який працював разом із моїм чоловіком. Хлопчик виховувався у сім’ї Олександра Петровича й залишив спогади про знаменитого дядька.
|
|
| Козацький дерев’яний храм XVIII ст. може назавжди зникнути у XXI столітті... |
Обласна організація УНП, коментуючи ситуацію з руйнуванням Свято-Покровського храму, заявила про варварське ставлення до культурної спадщини українського народу. Партійний осередок звернувся з вимогою до органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування Чернігівщини дати правову оцінку факту знищення старовинної церкви у Сосниці.
У ХІХ столітті в Сосниці було шість церков, але за радянських часів уціліла тільки Свято-Покровська. У 1930-ті роки храм закрили. Під час фашистської окупації богослужіння відновили. Однак у 1960-ті роки у його приміщенні облаштували автошколу, вирізавши у стіні великий в’їзд для машин, а згодом пристосували під склад. Лише у 1989-му церкву повернули вірянам. Те, що не знищили в часи тотального атеїзму, доруйнували в часи, коли, здавалося б, і люди, і правителі навернулися до Бога… Сумно й соромно, братове…