Історія козацтва зашифрована в багатьох географічних назвах нашого краю. Наприклад, село Петропавлівка назване так на честь Павла і Поліни, дітей козацького отамана Івана Краснова.
Андріївка – на честь іншого отамана Андрія Сологуба, який більше 300 років тому прибув в приазовські степи човнами з Дніпра рікою Самара, а потім Вовчою і заснував тут село. Спочатку в ньому мешкало десять сімей реєстрових козаків, які разом з іншими членами общини обробляли землю, випасали худобу. На шляху між Андріївкою та містом Селідовим до сьогодні стоїть курган, на кому колись стояла козацька сторожа. В землю козаки забивали дубовий кіл, через який черговий міг почути ворожу кінноту за сорок-п’ятдесят кілометрів, і тоді на вершині кургану запалювали багаття. Це був знак, за я ким реєстрові козаки були зобов’язані прибути на збірний пункт з шаблею і повною амуніцією, всім необхідним для походу. Так що обробляючи землю, випасаючи худобу козаки вдень і вночі спостерігали за курганом, який досі береже пам’ять про славні звитяжні дні.