|
|
Першим кроком у справі відродження Батурина була постанова уряду, очолюваного Віктором Ющенком, про включення його до Списку історичних населених місць України, прийнята 2001 року.
З 1669 року Батурин, який вже володів магдебурзьким правом, був столицею українських гетьманів. Тут правили Дмитро Многогрішний, Іван Самойлович, Іван Мазепа та Кирило Розумовський. Ті роки були роками процвітання міста й Батуринської фортеці. Тут розвивалася торгівля й ремесла, самих млинів було дванадцять. У Батурині розміщувалася Генеральна армата (70 гармат), діяли цегельня, суконна мануфактура, лісопильня, велось виробництво килимів, відливалися гармати. Над містом, чисельність якого досягала 35 тисяч чоловік, здіймалися золоті бані сорока церков і двох монастирів. Розбудовувався Батурин за зразком західноєвропейських столиць.
Саме в Батурині діяв генеральний суд Лівобережної України. Будівля, де він розміщувався, збереглася до нашого часу. Нині тут знаходиться музей державного заповідника “Гетьманська столиця”.
Та насамперед історія Батурина пов’язується з іменем гетьмана Івана Мазепи, носія ідеї незалежності України. У 1708 році гетьман Іван Мазепа разом з кошовим отаманом Війська Запорозького Костем Гордієнком підписують військово-політичний союз з королем Швеції Карлом ХII, який виступав гарантом незалежності України від посягань інших держав, і в першу чергу Московії. Тож розлючений Петро I 1708 року віддає наказ Меншикову захопити, сплюндрувати місто, а все його населення знищити.
Допомога з боку шведів вчасно не підійшла і 2 листопада царські війська вночі увійшли в Батурин.
Місто, обороною якого керували полковник над “сердюками” Д.Чечель і полтавський полковник Г.Герцик, захищалося до останньої краплі крові. Такої жорстокості світ не бачив ні від турок, ні від татар. Були вбиті, вирізані всі жителі міста, в тому числі жінки, старі, малі діти. Захисників Батурина розіп’ято на хрестах і на плотах спущено вниз по Дніпру. Усі храми в місті зруйновано.
В архівних документах Крупицького Батуринського монастиря за 1744 рік зберігся наступний запис: “Въ шведську війну, коли Меншиковъ страшно опустошалъ Батуринъ, въ Батуринскомъ монастирі дзвіниця, настоятельскія і братскія келіи, гостинный дворъ зруйновані були до основанія. На все то була воля Меньшикова і тільки.” Одна з найстрашніших в історії України трагедій тоді сколихнула всю Європу, про більш ніж двадцять тисяч українців, що заплатили за прагнення до незалежності своїми життями, писали газети Франції, Німеччини, Швеції та інших країн.
“Ми живемо в країні, де 21 тисяча загиблих нікого не дивує. Немає жодного пам’ятника невинно убієн-ним. Для мене батуринська трагедія співзвучна з голодомором 30-х. Для нації є вибір: пам’ятати історичні трагедії та усвідомлювати їх уроки, або знову їх переживати. Наступні покоління будуть платити за нинішнє духовне каліцтво. Відродження Батурина - наш громадянський обов’язок”, - сказав того ж 2003 року Віктор Ющенко.
Вже тоді плани щодо відродження нашої національної святині мали реальні обриси. Віктор Андрійович запропонував навколо ідеї порятунку гетьманської столиці консолідувати зусилля центральної та місцевої влади, письменників, журналістів, політичної і бізнес-еліти.
“У питанні збереження нашої культурної та історичної пам’яті має бути менше політики і політиканства, а більше поваги до історії”, - підкреслював Віктор Ющенко. – Адже у Батурині знаходяться символи нашої національної спадщини – садиба Івана Мазепи, палац Кирила Розумовського. Соромно, що все це занедбано.”
Нещодавно Президент України Віктор Ющенко разом з відомими в Україні бізнесменами знову побував у Батурині. Він запропонував створити благодійний фонд “Друзі Батурина” для відродження музею “Гетьманська столиця”, перетворення містечка на центр туризму, археології та історичних досліджень, і, зокрема, відновлення палацу гетьмана Кирила Розумовського.
“Давайте цей палац відреставруємо, відбудуємо і від імені українського бізнесу подаруємо українському народу”, - запропонував Президент. На думку Віктора Ющенка у відновленому історичному комплексі може бути розташований музей або навчальний заклад.
Серед бізнесменів, які супроводжували Президента України в цій поїздці, президент компанії “Київстар” Ігор Литовченко, президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко, народний депутат Віктор Пінчук, генеральний директор UMC Ерік Франку, почесний президент корпорації “Укравто” Таріел Васадзе, президент консорціуму “Індустріальна група” Віталій Гайдук.
Разом з главою держави гетьманську столицю відвідали перший віце-прем’єр Анатолій Кінах, міністр культури Оксана Білозір, мер Києва Олександр Омельченко і боксер Віталій Кличко.
Першими на заклик Президента України відгукнувся колектив банку “Аваль”. Нещодавно на урочистій церемонії у Батурині народний депутат України, президент банку “Аваль” Федір Шпиг разом з народним депутатом Іваном Плющем вручили голові Чернігівської облдержадміністрації В’ячеславу Атрощенку символічний чек на суму 1 млн.гривень на відбудову історико-культурного музею-заповідника “Гетьманська столиця”.
“Ми вбачаємо у цьому свій моральний борг перед суспільством, громадську місію акціонерів, партнерів і персоналу банку. Адже без шанування минулого жодна нація не може розраховувати на гідне майбутнє”, - підкреслив на церемонії Федір Шпиг.