Пам’ятник Тарасу Шевченку у Вашингтоні |
Ще перші українські поселенці в Америці (70-80-і рр. XIX ст.) мріяли про те, що у самому Вашингтоні, - «серці країни Свободи», - постане пам’ятник Великому Кобзареві. Їхня мрія здійснилася у другій половині XX століття. Це було так.
13 вересня 1960 р. 34-й президент США Дуайт Ейзенхауер підписав Публічний Закон, схвалений Конгресом, про відкриття у столиці США пам’ятника, як було сказано, «великому сину української землі, світочу Правди, Волі і Добра, попереднику вселюдської Свободи, поету Тарасу Григоровичу Шевченку». Пам’ятник, запроектований і виконаний скульптором Леонідом Молодожанином, був збудований на добровільно зібрані кошти американських громадян, переважно українського походження.
За різними даними сума становила від 450 тис. доларів до 1 млн. доларів. Пам’ятник в урочистій обстановці під звуки гімну США та українського національного гімну «Ще не вмерла Україна, ні слава, ні воля» було відкрито в самому центрі Вашингтона 27 червня 1964 року.
Радіостанція «Свобода» від 31 червня подала в ефір повний текст промови Ейзенхауера, яку президент виголосив на багатотисячному мітингу. Всі американські газети, телебачення та радіо відгукнулися на подію, яка справила позитивне враження на громадян США та додала іміджу країні, що виступала у світі бастіоном демократії, «свободи і прав людини». Разом з тим в УСРСР та країнах «народної демократії», за умов існування тоталітарних комуністичних режимів, ця знаменна і велична акція, звісна річ, замовчувалася.
У час існування незалежної суверенної демократичної української держави не зайвим буде нагадати про що саме говорив президент найбагатшої і найпотужнішої у світі держави на відкритті пам’ятника нашого Національного Генія.
«Цей день настав, - виголосив президент США, - щоб вшанувати пам’ять поета, який так вимовно висловив невмирущу рішучість людини боротись за волю та її незгасаючу віру в кінцеву перемогу.
Його статуя, що стоїть тут, у серці столиці країни, де можуть її бачити представники майже всіх країн світу, є світлим символом його волелюбності. Більшість з вас є тут сьогодні українського походження або роду. Усі з нас, якщо ми вернемось на одну, дві чи десять генерацій - знайдемо своє родинне коріння в якійсь іншій нації, на якомусь іншому континенті. Але сьогодні ми всі стоїмо разом як американці, з’єднані нашою спільною відданістю системі самоуправління, системі, яка уможливлює нам бути іншими, але об’єднаними, незалежними, але взаємозалежними, різними, але нероздільними. Відкриваючи цей пам’ятник великому українському поетові 19 століття, ми заохочуємо прагнення людства до волі, до самовислову, до національної незалежності та до волі для всіх людей.
Шевченко жив цією правдою і їй навчає. Якщо б Шевченко жив сьогодні, він був би у першій лінії цього великого змагання.
На всі грядущі часи ми сьогодні презентуємо світові цю статую Шевченка, Кобзаря України та борця за волю, щоб увічнити віру людини в кінцеву перемогу Волі».
Після цих слів президента США, у маєві блакитно-жовтих і зоряних прапорів, всі учасники багатотисячного мітингу проспівали українською мовою «Заповіт» Т.Г. Шевченка.
Нині всі візити вищих урядовців України до США розпочинаються з покладання квітів до пам’ятника Т.Г. Шевченку у Вашингтоні.