|
|
Зi святом!
Квітень цього року – це місяць Великого посту, який закінчується 1 травня. Саме у цей день – одне з найбільш улюблених свят нашого народу – Великдень. Воно символізує перемогу життя над смертю, світла над темрявою. У цей день і сонце гуляє, сказано-бо: все радується і на небі, і на землі. До Великодня готуються майже цілий рік, а останні тижні перед ним особливо відповідальні.
6-й тиждень Посту – з 18 до 24 квітня – вербний. У суботу ввечері маленькі діти носили вербу навколо церкви, а в неділю святять її. Повернувшись до хати, вносили невеличкі гілочки і, якщо хтось іще спав, били того вербою, примовляючи: “Не я б’ю – верба б’є, за тиждень Великдень, будь здоров, як вода, а великий, як верба, а багатий, як земля”. На цьому тижні не можна сіяти городини, бо буде “ликовате, як верба”. Не сіють також буряки, бо будуть “гіркі”.
7-й тиждень – страсний, або “білий тиждень”. Четвер на цьому тижні -“чистий”. Вранці у цей день купаються в річці, ще вдосвіта прибирали в стайнях, коморах, на подвір’ї, в хатах – “щоб очистити землю від морозу, зими, смерті і всякої нечисті”. У п’ятницю ні шити, ні прясти не можна. Колись наші господині у цей день робили тільки дві роботи: пекли паски та садили капусту. За народним віруванням, у Страсну п’ятницю не можна співати – гріх.
У Великодню суботу роблять крашанки. Зроблені саме цього дня, вони зберігаються протягом усіх свят. Яєць красять 13 (маються на увазі 12 апостолів і Спаситель).
У ніч на Великдень парубки розводили вогонь поблизу церкви і біля нього проводили цілу ніч до утрені. У будинках селяни не спали і протягом ночі намагалися підтримувати вогонь. Ледве задзвонять до утрені, як народ у святковому одязі суне до церкви, - хто на возі, хто пішки, дітей також брали. По закінченні літургії біля церкви освячуються “паска”, яйця, порося, масло, сало тощо.
Вітати зі святом і христосуватися починають вже після служби, а потім вдома – розговляються.
У понеділок селяни ходили один до одного, христосувалися, обмінювалися писанками.
У понеділок після Пасхи - проводи, поминання померлих: “Наш Великдень відходить, а отже, те, що лишилося в нас, треба дати їм, померлим”.
|
|
У православних слов’ян iснувало безлiч звичаїв, ритуалiв, приурочених до святкування Великодня. Один iз них - фарбувати яйця - зберiгся i донинi. Яйце у свiтоглядi давнiх народiв символiзувало Всесвiт. Тодiшнi фiлософи зображенням яйця показували походження свiту. У християнствi ж яйце набуло нових символiчних значень. Звичай фарбувати яйця пов’язують iз Марiєю Магдалиною, котра, прийшовши до римського iмператора Тiберiя, подала йому яйце з вигуком: «Христос воскрес!» Але iмператор засумнiвався в можливостi для смертного воскреснути з мертвих: «У це так само важко повiрити, як у те, що це бiле яєчко може стати червоним!» I тiєї ж митi бiле яйце стало червоним. Червоне яйце - символ Воскресiння, символ Паски. Як iз яйця виникло нове життя, так свiт заново народився через Воскресiння Христове.
Дороге яєчко до Христового дня
Крашанка, одержана при першому христосуваннi, за народним вiруванням мала велику силу - її ретельно берегли, як талiсман, за допомогою якого нiбито можна було позбутися нещасть, пожеж, хвороб, грабежiв. З цiєю крашанкою належало йти на цвинтар: саме завдяки їй померлi родичi здатнi почути великоднiй привiт од рiдних iз землi... Яйце, яким христосувалися, сприймається також як символ усього, що квiтне й живе в природi. Мало того, крашанками приходили благословляти нареченого та наречену, їх дарували рiдним i друзям. Умивалися водою, в яку опускали крашанку, щоб бути здоровими i красивими.
|
|
| Святогірська лавра |
Найпростiший i всiм доступний спосiб - фарбування яєць у червоно-коричневий колiр цибульним лушпинням. Заздалегiдь зiбране лушпиння покласти в каструлю разом з ретельно вимитими яйцями, залити холодною водою, варити 10 хвилин. Пофарбованi яйця витягти з вiдвару, витерти насухо i протерти змоченою в олiї полотниною. Крашанки матимуть красивий блиск.
Зеленi яйця ви одержите, якщо зварите їх разом з молодою зеленню озимих сходiв або шпинатом.
Фiолетовий колiр набудуть яйця, зваренi у вiдварi з квiтiв вiльшини (якщо ви запаслися ними з минулої весни). Кора дуба пофарбує яйця в бронзовий колiр.
Яйця найрiзноманiтнiших вiдтiнкiв червоного кольору ви отримаєте, зваривши їх разом з буряком чи корою вишнi.
А хочете яєчко не просте, а золоте? Тодi при варiннi яєць використайте шафран чи жовту резеду (теж, звичайно, засушену).
Дріжджове тісто для паски
100 г дріжджів добре перемішати з 2-3 ст. л. цукру, додати 0,5 л підігрітого молока і борошно - стільки, щоб вийшло як густа сметана. Поставити в тепле місце на 20-25 хвилин. Потім усе це перелити у велику каструлю і додати 3 яйця, 1 ст. л. цукру (можна трохи більше), 2 ст. л. розігрітого маргарину, 1 ст. ложку рослинної олії, ванілін, сіль, 2 ст. л. оцту, ізюм. Усе добре перемішати, додати трохи борошна, ще 0,5 л молока і повністю за-місити. Поставити підходити. Коли підійшло, вимісити ще раз і поставити в тепле місце, щоб підійшло. Роз-класти у формочки, змазати яйцем і випікати.
Паска шоколадна
1 кг густої сметани зав’язати в серветку i повiсити на кiлька годин у прохолодному мiсцi, щоб стекла вся сироватка. Тим часом 6 жовткiв розтерти до бiлого кольору з 2 склянками цукрового пiску, додати трохи ванiлiну, 400 г натертого на тертцi шоколаду, 100 г вершкiв, розмiшати i, весь час помiшуючи, варити на невеликому вогнi, не доводячи до кипiння, поки не загусне. Потiм охолодити до консистенцiї застиглого масла. Тодi застиглу паску вкласти якомога щiльнiше в пiдготовлену форму i тримати в холодi пiд гнiтом не менше 48 годин.
Паска українська
2 кг свiжого, добре вiдтиснутого сиру протерти крiзь рiдке сито. В окрему каструлю покласти 300 г свiжого вершкового масла, 400 г свiжої сметани, 3 яйця i, безупинно розмiшуючи, довести до кипiння. Потiм усе ретельно розтерти iз сиром, додати 1 сире яйце, чайну ложку солi i ще раз розтерти до однорiдної маси. Серветку з м’якої тонкої тканини змочити водою i покласти у форму. Наповнити приготованою масою. Зверху прикрити спочатку краями серветки, потiм кришкою, покласти гнiт i поставити в холодне мiсце на добу, щоб витекла сироватка. Забрати гнiт, зняти кришку, вiдвернути краї серветки, перекинути форму на блюдо, обережно зняти форму й серветку.
Паска старо-тернопільська
Це рецепт паски, яка майже усім до смаку. Крім вказаних компонентів, можна порекомендувати додати ще 3-4 ст. ложки коньяку: борошно - 1,5 кг, вершкове масло - 250 г, молоко - приблизно 3 склянки, яйця - 3 шт., жовтки - 6 шт., цукор - 150 г, дріжджі - 80 г, родзинки - 0,5 склянки, мигдаль - 0,5 склянки, кардамону або шафрану - півчайної ложки, сіль - півчайної ложки, ваніль.
Розвести дріжджі теплим молоком, з’єднати з борошном. Коли тісто підніметься, замісити його, покласти жовтки, яйця, розтоплене масло, цукор, сіль, кардамон або шафран, ваніль, родзинки, мигдаль. Добре замісити тісто, щоб воно відставало від столу, й дати піднятися. Коли тісто добре підніметься, зробити паски й знову дати піднятися. Не починати випікати паски, доки добре не підійдуть, що може тривати досить довго, оскільки тісто густе й піднімається важко. Коли паска підніметься, змазати збитим яйцем з молоком, прикрасити мигдалем з родзинками, поставити у добре розігріту духовку.