Козацькі забави, козацькі справи... Важко навіть уявою охопити безмір активних дій, якими наповнюють свої будні і свята справжні патріоти-ентузіасти.
Втім, ознайомившись з різноманітною діяльністю Херсонського обласного товариства Українського Реєстрового Козацтва, кореспондент Укрінформу був, відверто кажучи, спантеличений: як пов’язати з давніми козацькими традиціями захоплення ... парашутизмом?
- Запорожці, звісно, з парашутами не стрибали, - усміхається у відповідь на моє здивування головний отаман херсонських реєстровиків Іван Сабадаш. - Але ж задля успіху у борні з ворогами вони були ладні на все. Тож чому їхнім нащадкам не опановувати сучасні технічні можливості?
Близько 600 юнаків і дівчат з міст та сіл Херсонщини залучило нині козацьке товариство до парашутного спорту! Теоретичні заняття, перші стрибки, участь у змаганнях... Для більшості це – просто цікаве дозвілля. Та для юнаків, котрі готуються до служби в армії, - перспективи, яким можуть тільки позаздрити ровесники. З козацькими рекомендаціями хлопців охоче беруть до елітних частин. Багато хто вступає потім до військових училищ чи залишається на контрактну службу.
- Підготовку юнаків до служби у війську, як і військово-патріотичне виховання молоді, - продовжує розповідь пан отаман, - Товариство вважає своїм святим обов’язком. На жаль, не всі, особливо у віддалених районах області, можуть зайнятися парашутним спортом. Та в нашому „арсеналі” немало засобів, здатних зацікавити молодь. Уявіть мою радість, коли юні козачата із села Волинського, що у Каховському районі, вибороли четверте місце у Всеукраїнському конкурсі на знання історії козацтва! Наше товариство дає юні можливість помірятися силами у захоплюючих іграх „Джура” і „Сокіл”. До речі, готуємося нині до обласних змагань, присвячених 60-річчю Великої Перемоги.
Після цієї розмови ми побували у Херсонській школі-інтернаті для дітей-сиріт. Приводом стали влаштований Товариством турнір з кульової стрільби, в якому взяли участь як старші реєстровики, так і вихованці інтернату. Відверто скажемо: показовими були не результати змагань, а стосунки між козаками і козачатами. Аби всі сироти в Україні мали таких добрих і мудрих наставників!