|
|
1657 року у Харкові було зведено першу дерев’яну церкву Успіння Пресвятої Богородиці. Вона розміщувалася у фортеці дещо південніше від сучасної будівлі Успенського собору. Церква була маленькою та холодною, а зі збільшенням чисельності населення міста стала замалою. Тому у 1685-1686 роках замість неї збудували перший кам’яний собор. Та храмові не судилося довго простояти: з березня 1733 року у місті спалахнула велика пожежа,що на той час відбувалося досить часто, і від Успенського собору лишилася лише частина стіни. За рік храм відбудували, куполи покрили білою жерстю, а хрест позолотили, але у будівлі з’явилися тріщини. Наприкінці 70-х років 19 століття собор вирішено було розібрати, щоб звести новий.
Харків став торговим та промисловим центром Слобідсько-Української губернії. Головний собор мав відповідати тому ансамблю офіційних будівель, які зводилися у центрі міста. Скромний вигляд собору не відповідав духу катерининської епохи. При обговоренні питання про будівництво нового собору вирішили взяти за зразок будівлю храму святого Климента, зведену у 1762-1770 роках у Москві на П’ятницькій вулиці за проектом, імовірно, А.Євшалова та Д.Ухтимського.