|
|
| Під час посвяти у реєстрові козаки у Свято-Покровському храмі, що у столиці України |
«Народ мій є! В його волячих жилах козацька кров клекоче і гуде!» Ці хрестоматійні, сповнені гордості, пророчі слова у шістдесятих роках минулого століття написав Василь Симоненко, який своєю поезією употужнив «духовну ауру нації». Нації, доля й місія якої нерозривно пов’язані з козацтвом. Це слово, що стало символом України й українства, увібрало у себе і звитягу боїв, і славу перемог, і невмируще прагнення волі й свободи. Без козацтва не було б незалежної України. Без козацтва, яке озивається у наших генах, відроджується у наших душах і у справах, не буде тої України, про яку мріяли мільйони патріотів - вільної, щасливої у праці й правді.