Всеукраїнська громадська організація
"Українське Реєстрове Козацтво"

До міцної держави та добробуту народу України через духовність і патріотизм кожної людини

Новини козацтва

Головна
Новини УРК
Фото та відеосюжети

Документи УРК

Статут
Положення
Присяга
Гімн УРК
Однострій
Законодавство
Накази, розпорядження
Угоди

Організація УРК

Генеральна старшина
Керівництво
Умови прийому
Газета "Україна Козацька"
Козацька музика
Діаспора
Історія
Наша адреса

Посилання

ВПДП
Інститут проблем
штучного інтелекту
МОН і НАН України
Сайти організацій та
представництв УРК
Наші колеги

Печать
УРОКИ ПРАВДИ Агатангела Кримського

Нажмите для увеличения
Агатангел Кримський

Агатангел Юхимович Кримський вважається одним із найвидатніших орієнталістів в історії світової філологічної науки, однією з найосвіченіших постатей свого часу. Все своє життя він з любов’ю будував «міст» між двома світами - українською культурою та культурою народів Сходу. Його ім’я було затверджене XVI сесією Генеральної Асамблеї ЮНЕСКО в перелікові видатних діячів світу. Проте унікальним є той факт, що не маючи й краплини української крові, вчений беззастережно віддав своє життя за Українську національну ідею, за відродження вітчизняної науки та культури.

Нащадок мулли

зі Звенигородки

На теренах україністики ім’я Агатангела Юхимовича Кримського (1871-1942 рр.), відомого в світі сходознавця, славіста, письменника, перекладача-поліглота і історика, людини феноменальної пам’яті, глибоких знань і тонкої інтуїції тривалий час замовчувалося з ідеологічних причин. Перша розвідка про особистість науковця епохи «розстріляного відродження»

з’явилася лише у 1980 році

(К.І. Гурницький). Сьогодні ж, навпаки, простежується зрослий інтерес як до самої постаті Агатангела Кримського, так і до його творчого доробку.

На формування особистості А.Ю. Кримського мало вплив його етнічне походження, родинне виховання, здобута

освіта, історична епоха, коло спілкування тощо.

За однією із версій Агатангел Юхимович був вихідцем з етнографічної групи татар-липок, що оселилися в XIV - XV ст. на землях сучасних Литви, Білорусі, Польщі, України та Молдови і сповідували переважно іслам-сунізм, за іншою - науковець мав кримськотатарське походження.

Як згадував сам Агатангел Кримський в 1915 році в інтерв’ю кореспондентові бахчисарайської газети «Терджиман», його родовід бере початки з давнього тюрксько-татарського роду, який до кінця XVII століття мешкав у Бахчисараї - столиці колишнього могутнього Кримського ханства. Один із його пращурів доводився ріднею кримському ханові, спадкоємцеві могутнього Батия, і був муллою. В 1696 році після конфлікту з ханом, рятуючись від його помсти, прадід А.Ю. Кримського змушений був утекти з Бахчисараю й оселитися в ХVІІ столітті на території сучасної Білорусі (міста Борисов та Мстислав). Опинившись серед чужого народу, він узяв християнську віру. Зважаючи на те, що був виходцем із Криму, охрестили його Кримським.

Нажмите для увеличения
Будинок, у якому жив А. Кримський, м.Звенигородка. Фото 2007 року

Дитинство Агатангела пройшло у містечку Звенигородка, що на Черкащині, де він навчався спочатку у місцевому училищі (1876 - 1881 рр.), потім - протогімназії в Острозі (1881 - 1884 рр.), Другій київській гімназії (1884 - 1885 рр.), Колегії Павла Ґалаґана (1885 - 1889 рр.), Лазаревському інституті східних мов в Москві (1889 - 1892 рр.), Петербурзькому університеті. Саме в цьому вищому навчальному закладі він успішно склав магістерські іспити з арабістики.

По закінченню університету А.Ю. Кримський одержує дворічну стипендію і їде до Сирії та Лівану. Там він заглиблюється в світ арабської мови і літератури, ісламу, перської і турецької філології.

Вивчали Коран по Кримському

Після повернення з поїздки в1898 році Агатангела Юхимовича запрошують приват-доцентом до Лазаревського інституту, в якому вчений викладає семітські мови, веде курс з арабської філології, а в 1901 році стає професором арабської літератури та історії мусульманського Сходу, очоливши кафедру арабської лінгвістики.

Нажмите для увеличения
Під час святкування 140-річчя з дня народження А.Ю. Кримського біля його пам’ятника у Володимирі-Волинському

З-поміж численного доробку А.Ю. Кримського - студії з з історії країн Близького Сходу, семітології, мусульманства, історії ісламу та літератури арабів, персів, турків, посібники з арабської та турецької мов, підручники з вивчення Корану: «Історія мусульманства» (1904-1912 рр.), «Історія арабів і арабської літератури» (1911-1912 рр.), «Історія Персії та її письменства» (1923 р.), «Історія Туреччини та її письменства» (у 4-х томах, 1924 - 1927 рр.), «Перський театр, звідки він узявся та як розвивався» (1925 р.).

Заслуговує на окрему увагу і переклад Корану в супроводі наукового коментаря автора (1907 р.). В інтелігентних колах тієї доби було престижно «вивчати Коран за Кримським». Окремі історико-літературні монографії Агатангела Юхимовича Кримського присвячені Абану Ліхікі, П. Алеппському, «Хамасі» Абу Таммана, Хафізу. Агатангел Юхимович був автором усіх найважливіших статей, присвячених культурі народів Близького Сходу, що були вміщені в енциклопедичному словнику Брокгауза та Ефрона.

Відомий Агатангел Юхимович і багатьма художніми перекладами Омара Хайяма, Міхрі-Хітум, Антари, Сааді, Хафіза, Фірдоусі та інших, у тому числі західноєвропейських поетів. Це йому давалося легко, адже вчений знав понад шістдесят мов, з-поміж яких: польська, французька, англійська, німецька, грецька, італійська, латинська, давньоєврейська, санскрит, хінді, урду тощо. Перші переклади, переспіви й оригінальні твори орієнталіст друкував здебільшого у львівських часописах: «Народ», «Правда», «Життє і слово», «Літературно-науковий вісник», «Буковина», «Зоря».

Як письменник, А.Ю.Кримський знаний поетичними творами, здебільшого, на східні теми, що увійшли до збірки «Пальмове гілля» (1901 - 1922 рр.), а також низкою оповідань та романів («Бейрутські оповідання» (1906 р.), «Андрій Лаговський» (1905 р.) Повністю літературний спадок майстра художнього слова був опублікований задовго після його смерті в 1972 році.

«Вічно буду українцем»

Любов до української мови, літератури, історії спалахнула в Агатангела Юхимовича ще за часів навчання в Колегії Павла Ґалаґана, в якій науковець заприятелював з Павлом Житецьким, Михайлом Драгомановим. Його до глибини душі вразила стражденна доля українського народу, полонив образ самої України. Зокрема А.Кримський писав: «Тепер я ніколи не зверну з української стежки; чужинець зроду, я вже вічно буду українцем». Очевидним є те, що унікальність і винятковість спадщини відомого дослідника полягає саме в гармонійному поєднанні «східних» та «слов’янських» начал в своєму серці. Слушно помітив свого часу М.Грушевський, що особливістю XIX - початку XX ст. в цілому була двоїстість культурної належності української інтелегінції. Відтак науковець брав активну участь в українському національному житті кінця ХІХ століття, вів переписку з відомими діячами української культури - О. Огоновським, Б. Грінченком, І. Франком, Л. Українкою.

Нажмите для увеличения
Одна із книг А.Ю. Кримського, присвячена шевченківській Звенигородщині - малій Батьківщині автора

За часів гетьманства Павла Скоропадського Агатангел Кримський переїжджає до Києва і стає засновником цілого наукового напрямку - українське сходознавство. В 1918 році вчений є секретарем Української Академії наук, завідувачем історико-філологічного відділу, кабінету арабо-іранської філології, головою Київського філіалу Всесоюзної асоціації сходознавства, комісій словника живої мови, історії української мови, а також очільником діалектологічної та правописної комісій.

Дещо згодом академік стає директором Інституту української наукової мови (1921 р.), викладає всесвітню історію

в Київському університеті.

З-поміж творчого доробку цього часу - «Українська граматика» (у 2-х томах, 1907 - 1908 рр.), «Нариси з історії української мови» (1922 рр., у співавторстві з О. Шахматовим), редагування першого тому «Академічного словника української мови» (1924 р.), «Записок Історично-філоло-гічного відділу Української Академії наук».

Відомо також, що Кримський брав участь у Першому Всеукраїнському Церковному Соборі, який підтвердив автокефалію Української автокефальної православної церкви.

Колами червоного пекла...

З настанням так званої доби Великого червоного терору в радянській Україні у 30-і роки ХХ століття Агатангела Кримського, як і багатьох інших освічених людей того часу, почали переслідувати, позбавляти посад, усувати від науково-викладацької роботи в академічних установах. Згодом його оголошують «ідеологом українських націоналістів», «очільником націоналістичного підпілля». Шкідливість А.Ю. Кримського, на думку радянської влади, полягала в тому, що науковець велику увагу приділяв дослі-дженню історії української мови і літератури, фольклору, етнографії, а все це могло призвести до утворення «буржуазної Української держави».

Спільно з іншими українськими патріотами - Л.Старицькою-Черняхівською, О.Стешенко, І.Черкаським, О.Ярошевичем - вченого було звинувачено в антирадянській націоналістичній діяльності, заарештовано співпрацівниками НКВС і ув’язнено в Кустанайській (нині Казахстан) загальній в’язниці № 7, що славилася своїм жорстоким режимом та витонченими тортурами.

25 січня 1942 року життя фізично немічного, хворого, майже незрячого Агатангела Кримського, трагічно обірвалося у лазареті в’язниці від крайнього виснаження. Так, людина пристрасної любові до України, енциклопедичних знань і надзвичайної сили талану стала жертвою нелюдського злочину і ідеологічного божевілля тоталітарної більшовицької влади. Загибель академіка Кримського назавжди залишиться в історії вічним тавром, скалкою в серці мільйонів співвітчизників.

Реабілітований посмертно

Ім’я великого українця, справжнього вченого і патріота було посмертно реабілітовано в 1957 році.

Його життєвий шлях - приклад національного сумління, звитяжної і чесної боротьби інтелігенції 20-х років минулого століття за волю та свободу.

Нині Інститут сходознавства НАН України носить світле ім’я Агатангела Юхимовича Кримського, а вдячні земляки одну із центральних вулиць його рідної Звенигородки назвали ім’ям великого вченого.

Контакти

НАША АДРЕСА:
01001, Україна, Київ,
вул. Мала Житомирська,
буд. 11 офiс 5а
Тел./факс:
+38 (044) 2783759
Vodafone:
+38 (050) 0710120
НАШ E-MAIL:
urk.ukraine@gmail.com
Вiдвiдувачiв сьогоднi 21.05.2022 : 174
Вiдвiдувачiв з 17.03.2003 : 2235399

Copyright © 2003-2022 Українське Реєстрове Козацтво

Усi права на матерiали, якi знаходяться на сайтi Українського Реєстрового Козацтва, захищаються у вiдповiдностi до Законодавства України. Використання матерiалiв дозволяється у випадку посилання (для iнтернет-видань - гiперпосилання) на www.kozatstvo.org.ua. <

Проблеми/коментарiї? Пишiть