|
|
Можна сказати, що генератором ідеї створення такого села і розробки принципів його діяльності є генерал-лейтенант Українського Реєстрового Козацтва Віталій Ракуленко, що багато зробив для створення структури УРК на Миколаївщині. Так, з його участю в рамках Буго-Чорноморського коша були сформовані шість полків, кожний з яких охоплював три адміністративних райони області. Однак найбільш могутнім своїм дітищем генерал-лейтенант УРК вважає Бузьку дивізію, створену рік тому на базі 2-го Орликівського полку. Нині дивізія об’єднує козаків п’яти північних районів Миколаївщини. Ось як Віталій Ракуленко в інтерв’ю «Україні козацькій» обґрунтовує необхідність створення козацького села.
- У Статуті УРК сказано, - підкреслює генерал - лейтенант УРК, - що козацька модель демократії передбачає гармонію дисципліни і порядку з вільностями і свободами. Ми розробили модель так званого Третього Гетьманату, що вимагає практичного підтвердження. Яким чином це можна зробити? Держава, як відомо, складається з таких часток, як села і селища, містечка і міста, у яких діє система самоврядування. Вона дуже близька до козацької моделі, але, на жаль, стиснута командно-адміністративною системою з усіх боків і не працює. Тож ми прийшли до висновку, що село, як держава в мініатюрі, може бути тією лабораторією, в якій можна відпрацювати козацьку модель. Так була запропонована ідея громадської організації у формі станиці. Чому саме станиці? Адже історично ми мали хутори, села. Але також відомо, що наші предки, козаки Чорноморського війська, переїхавши на Кубань, створювали станиці як військові поселення. Тому ми і вважаємо, що назва «станиця» буде точніше відбивати суть запропонованої ідеї, - пояснює Віталій Ракуленко.
Жереб стати першою на Миколаївщині територією козацької станиці випав великому населеному пункту - Воскресенську, у якому понад п’ять тисяч жителів. Тут типовий для півдня соціально-етнічний розклад: більше половини жителів російськомовні, 25 відсотків - переселенці із Західної України. Серед болючих проблем селища - зруйноване сільське господарство, великий відсоток безробітних, бездуховність, що підтверджується пияцтвом і наркоманією серед частини населення. На питання, при чому станиця до колишнього поселення кріпаків і каторжан, що працювали в Ніколаївському адміралтействі, автори ідеї відповідали, що ще раніше це була територія Запорізької Січі.
Як реалізуються наміри тих, хто вірить у козацьку станицю? Під час переобрання селищного голови вони висунули свою кандидатуру, що і перемогла 11 лютого минулого року. Потім створили кістяк з козаків-ентузіастів, з яких підібрали штаб-канцелярію. Розробляють систему самофінансування і самозабезпечення. Організували кредитну спілку. З 47 членів станиці - 20 реєстрових козаків, що записалися до суспільного формування «Козацька охорона» і почали патрулювання вулиць. У кожнім з десяти мікрорайонів Воскресенська формується застава, що повинна відповідати за порядок і чистоту, комунальне забезпечення й екологію. Згідно з положенням про станицю, кожен козак зобов’язується не менше 30 годин на місяць безкоштовно відслужити на користь громади. Відкрито школу козацького вишколу, у якій протягом трьох місяців навчаються за трьома програмами: духовно-ідеологічної, спеціальної і військово-спортивної підготовки. Курси в ній читають офіцери міліції і Збройних Сил, священик, викладачі історії, майстри спорту. Так, рукопашний бій викладає колишній співробітник відомого спецпідрозділу «Альфа».
У положенні про козацьку станицю чітко визначені її структура й органи управління. Так, відкритим голосуванням на загальних зборах обирається на п’ять років станичний отаман. Велика рада також обирає раду старійшин і станичного суддю, затверджує програму розвитку станиці, контрольно-ревізійну інспекцію, плани роботи і функціональні обов’язки розпорядницьких і виконавчих органів станиці, приймає і затверджує звіти про їхню діяльність тощо. Рада отаманів може приймати рішення про створення підприємств із правом юридичної особи. Що стосується членства в громадській організації «Воскресенська козацька станиця», то ними можуть бути жителі селища - чоловіки і жінки, із семирічного віку, незалежно від національності, соціального стану, що дотримуються норм християнської етики і моралі, свідомо бажають своєю активною участю сприяти ідеї національного і духовного відродження нації і відповідають вимогам про приналежність до козацького братства.
Щоб стати козаком, треба подати заяву, знайти двох рекомендуючих, пройти річний кандидатський термін і вже потім бути прийнятим на зборах сотні. Прийом у козаки проводиться урочисто на площі біля церкви, з обов’язковим прийняттям присяги й освяченням новачка священиком. Родина козака і наступні її покоління мають право вважатися козацькими і підлягають турботі і захисту з боку козацької громади.
Звичайно, до утвердження козацької моделі демократії і самоврядування ще далеко, вважає генерал-лейтенант Українського Реєстрового Козацтва Віталій Ракуленко, але під впливом уроків Закону Божого, вивчення минулої і сучасної історії України поступово змінюється свідомість козаків Воскресенська. Якщо перша станиця виявиться життєздатною, її досвід і принципи можна буде використовувати в інших районах і областях.