|
|
Власник фермерського господарства, отаман Азовського полку УРК з села Азовське Першотравневого району, що на Донеччині, Лазар Бурлаченко об ті сільські парадокси спотикається мало не щодня. Разом з батьком, колишнім керівником рибальського колгоспу «Росія» Ярославом Лазаровичем, обробляють 45 гектарів землі, на якій вирощують пшеницю, соняшник, кормові культури та ще мають цех з виробництва сиру. Мають родючу землю, досвід, сили, бажання працювати, а не можуть розправити спину. Потрібна техніка коштує тисячі і тисячі гривень, ростуть ціни на пальне, немає вигідних кредитів.
- Коли б селяни зробили ціни на сільськогосподарську продукцію паритетними до цін, скажімо, на техніку, то кілограм м’яса коштував би близько 100 гривень, - говорить Лазар Бурлаченко. - Нині виробництво м’яса, молока, ягід перемістилося із суспільного сектора економіки в індивідуальний. Багаторічна відсутність державної програми розвитку села призвела до того, що більшість населених пунктів району втратили перспективу розвитку - зменшується народжуваність, молодь намагається втекти за першої ж можливості, в жодному селі не залишилося дитячих садочків, невдовзі школи не зможуть набрати достатню кількість учнів.
Селу потрібні інвестиції, нові технології, молоді, грамотні спеціалісти, вважає фермер. Кілька років тому Лазар Бурлаченко в рамках програми розвитку малого й середнього бізнесу, що фінансується з-за кордону, три місяці вчився у Голландії варити сири. Додому привіз не лише практичні навички, а й цілу торбу документації, технологію від вирощування скоту до виробництва продукту.
- Задумайтесь над такими цифрами, - говорить Я.Бурлаченко. - В Голландії з України сироварінню вчилося кілька чоловік, з Росії - 60, а з Польщі - 1600.
Отримані знання поки що не дають прибутку - цех з виробництва сирів простоює, немає сировини. Поголів’я худоби тут незначне, і все молоко, що виробляється в Азовському, забирають перекупники, або ж селяни везуть його самі у місто.
Та все ж козацький отаман не втрачає надії - і надіється він поки що на власні сили і сили таких же ентузіастів, як сам. Разом з тим сподівається, що у бюджеті вже наступного року будуть закладені додаткові кошти на створення сучасної соціально-економічної сфери села та приїзд молодих випускників вузів, яким уряд обіцяє «підйомні» та житло. Лазар Ярославович вже сьогодні готовий залучати енергійних, завзятих, професійних людей і до роботи у фермерському господарстві, і до діяльності полку, який планує найближчим часом взяти під охорону ландшафтний парк «Меотида» на Азовському морі.