|
|
Як одвічне прагнення до незалежності й свободи, як рідна мова й культура, як одна земля, єднає українців Тарас Шевченко. Його «Кобзар» став для мільйонів сучасників національною Біблією, у якій не лише гордість за те, що народилися українцями, а й моральні орієнтири, життєвий дороговказ.
«Обніміться ж, брати мої, молю вас, благаю!» - серцем звертався до свого народу Тарас Шевченко. Ті, хто почув ці слова, які сьогодні актуальні не менше, а, можливо, ще більше, ніж тоді, коли вийшли з-під пера Генія, зібралися разом, щоб відкрити пам’ятник Тарасу у Ковелі.
На свято прибули численні делегації з усіх регіонів України, Німеччини, Польщі, Росії, Литви. Серед поважних гостей заступник голови Волинської облдержадміністрації Володимир Карпук, народні депутати Іван Драч і Борис Загрева, заступник голови Волинської обласної ради Володимир Банада, міський голова Ярослав Шевчук, Гетьман УРК Анатолій Шевченко, командувач Галицько-Волинського козацького округу УРК Анатолій Марущак, відомі письменники, журналісти, політичні й громадські діячі.
Пам’ятник Тарасу піднісся на території новозбудованого меморіального комплексу, який доповнює величний храм святого Дмитра Солунського на березі Турії, де так любив бувати поет.
На урочистому мітингу біля підніжжя пам’ятника міський голова Ковеля Ярослав Шевчук сказав:
- Здійснилася висока мрія ковельчан увічнити в рідному місті образ пророка Правди і Свободи, невтомного борця за волю України. Віднині цей куточок біля Турії стане осередком національної духовної культури.
Спорудження пам’ятника було загальноміською, загальнодержавною справою, до якої долучилися трудові колективи, громадські й політичні осередки, інтелігенція, народні депутати, окремі громадяни.
|
|
| Гетьман УРК Анатолій Шевченко і скульптор Володимир Шолудько. |
Особливу подяку міський голова висловив автору проекту скульптору Володимиру Шолудьку, автору проекту парку архітектору Анатолію Заворотинському, будівельникам з Ковеля, Луцька, Львова, польським друзям з Люблінського воєводства, які зробили свій безкорисливий внесок у створення паркової зони комплексу.
У Ковелі Тарас Шевченко побував у 1846 році у складі наукової експедиції. Тоді ж він замальовує храм Св.Трійці у селі Вербки, відновлює на чудотворному образі руки св. Миколая. Шевченко став першим реставратором цієї давньої, візантійського походження, святині. Минули роки, століття, а геніальні надбання Тараса залишилися. Тепер він повернувся до вдячних ковельчан у бронзі й граніті.
Скульптурна композиція Тараса Шевченка виконана в образі апостола Правди і Свободи скульптором Володимиром Шолудьком. Зійшовши на курган з пророчим жестом, наш духовний батько, постать якого огортає рушник, невід’ємний атрибут життя українського народу, закликає: «Свою Україну любіть!…»
Спеціалісти зазначають, що за роки незалежності України - це перший пам’ятник Тарасу Шевченку, який заслуговує високої оцінки.